Місце запису: с. Михайлівка, Лебединський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 21.07.2005 р.
Хто записав: Гаврило Л. М.
Респондент: Гніденко Ганна Сидорівна, 1924 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. в селі Михайлівка Лебединського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 р.р.?
Звичайно пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забираю урожай влада?
Був штучний голод. Урожай був, тільки усе забирали.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Свої ж і оббирали, сільські жителі.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Нічого не мали. Просто приходили і забирали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Ні.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не мали.
Як люди боронилися?
Ніяк не боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Трохи ховали. Наш батько закопали картоплю на краю городу, але й там знайшли.
Хто і як шукав продукти? Скільки їх приходило? Хто це був?
Приходило 3-4 чоловіки. Це були знайомі люди, навіть родичі. Вони добровільно вступили до колгоспу і вислужувались владі. Вони скрізь штрикали залізними палками, поки щось не знаходили.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде. Бо хоч і в землю закопували, хоч ще де ховали скрізь знаходили.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Колгоспникам давали їжу: матерженики. баланду з рижію (заправляли рижеєвою олією), яку не можна було й їсти, так вона воняла.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі, худобу?
Корову у нас забрали раніше, коли розкуркулювали. А так як приходили, то брали все: те що варилось у печі на вечерю, занавіски, скидали навіть одяг з людей (шуби, валянки) – все, що їм подобалось. І люди корились, бо боялись.
Що таке закон про “п’ять колосків ”? Чи чули Ви про нього?
Ні, не чула.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, не можна було, судили, давали 5 років.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Не знаю, ми не ходили на поля. Казали були об’єздчики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Ті що бідні були, ішли добровільно. А багаті не хотіли йти в колгоспи, вони привикли жити самостійно.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Зажиточних (“куркулів”) змушували, забирали в них землю, худобу, щоб їм нічого не оставалось, як іти в колгосп, а то навіть і з хат виганяли.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В основному вечером, вночі, коли люди ховали продукти.
Скільки разів приходили до хати?
Ходили день у день.
Коли почали помирати люди з голоду?
В 1933 році. Люди валялись як миші. Лазили по землі, просили їсти.
Хто не голодував у селі і чому?
В селі голодували всі. Хто може трохи менше, хто більше, але всі. Більше голодували бідні, а ті, хто щось мав і зміг заховати – менше.
Хто зумів вижити?
От ті ж і зуміли вижити, хто якось ухитрявся заховати зерно, картоплю.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділились продуктами?
В кого що було ділились з родичами, сусідами.
Які засоби вживані до виживання?
Різні. Хто як міг так і виживав, а не міг – помирав.
Що споживали в їжу з рослин, ягід?
Їли лободу, щавель, пекли млинці з листя, діти бігали збирали калачики по лугу. А були й такі, що їли і гниль.
Чи був голод у містах?
В городі голоду не було. Город більше снабжали, а село давили.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
За барахло міняли. В кого було багато барахла, був багатший, міняли в городі на кусок хліба, жменю дерті.
Чи знаєте Ви, що таке “Торгсін’’?
Ні.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Мерло багато. Ніхто їх не щитав.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Нікому було ховати. Ховали, де прийшлось. Де лежав мертвий, там і закопували.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
В нашому селі не чула.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Раніше мовчали. А зараз в поминальну неділю згадують і голова с/ради. і священик, коли править біля хреста.
Чи є у Вашому селі церква?
Церкву зруйнували. А недавно на тому місці поставили хрест. От туди люди і сходяться на свята. А ще є хата-церква в центрі села.
Чи є встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні. Навіть могил тих немає. Це хіба хто хоронив родичів у себе на городах.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Знають мало. Подробиць не знають. Розповідала дітям, тепер онукам, правнукам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Власті, ті що були на місцях.