Місце запису: с. Оборотнівка, Сватівський р-н, Луганська обл.;
Дата запису: 18 березня 2008 року;
Хто записав: Коцурова Наталія;
Респондент: Глотова Ксенія Миколаївна, 1916 р.н.
Під час Голодомору Глотова Ксенія Миколаївна, 1916 р.н. приживала в с. Оборотнівка Сватівського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
Так.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Так, забирали у людей урожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?
Комуністи.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?
Так.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Спеціальні групи з комсомольців, членів партії комуністичної їздили і забирали продукти.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Так, карали, побиття.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Так
Як люди боронилися?
Ховали продукцію. А в людей, в яких находили продукцію с/г відсилали в Сибір на каторжні роботи.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ні, не можна було заховати.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не пам’ятаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходило до хати по 5-7 чоловік. Це були комсомольці, комуністи.
Де можна було заховати продукти харчування?
По садах, погребах, по горищах.
Чи давали їжу тим, хто пішов з колгоспу?
Так, давали їжу.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники худобу тощо?
Так, забирали.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Закон про «п’ять колосків» видав Сталін, який давав 5 років в’язниці.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Так, дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожа.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Ні, не примушували. Хотіли і самі йшли.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
У землянках.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І вранці, і ввечері.
Скільки разів приходили до хати?
Багато разів.
Коли почали люди помирати з голоду?
Коли людям було нічого їсти.
Що було з малими сиротами, чи опікувалася ними держава?
Не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Ті, що ходили збирати, ті і не голодували.
Хто зумів вижити?
В кого було за що купить, той і вижив.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні.
Які засоби вживали для виживання?
Різні. Варили їжу з берестка, з кропиви, з щавлю.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Може, хтось і давав.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Рогіз у річці, молочай, дубок листя, лопух.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
З берестка вживали.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Коней, голубів, ховрахів, їжаків.
Чи можна було купити щось у місті, чи виміняти?
Можна.
Чи був голод у містах?
Був.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Ніхто не знає, скільки людей померло.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Родичі, які залишалися живими, а хоронили по садках, тому що люди були безсилі везти на кладовище.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ні.
Чи поминають їх на проводи, гробки, зелені свята?
Ні.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Ні, не згадують.
Чи є у Вашому селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знає. Розповідали дітям, онукам, сусідам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Сталінську владу.
Чи Ви знаєте, що таке Торгсин?
Ні.