Місце запису: с. Лозовий Яр, Яготинського р-н, Київська обл.;
Дата запису: 2005 р.;
Хто записав: Онищенко Ольга;
Респондент: Гелевера Марія Йосипівна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Гелевера Марія Йосипівна, 1925 р. н., проживала у селі Лозовий Яр Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
Пам’ятаю, що в нас забрали хліб і жменьки не залишили, а їли борщ з кропивою та була корова.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Урожай був добрий, тільки ж влада забрала все.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Мур діда Василя Потаповича – розкуркулили, а їх дорослих дітей хотіли вислати, куди не знаю, так вони переховувалися у нас.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не знаю.
Як люди боронилися?
Ми тікали куди хто міг.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховати не можна було, бо шукали по всіх усюдах.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не пам’ятаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходило чоловік 4-5, а хто це був я не знаю, бо була ще мала.
Де можна було заховати продукти харчування?
Батько закопав діжечку з продуктами, так її знайшли і все забрали.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Їжу варили на полі в казані. Це була якась баланда.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Корову в нас не забрали і одяг ніякий не брали.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чула, що судили за 5 колосків, які люди збирали в полі.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не давали збирати, гонили з поля, все оте приорювали.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Що охороняли – це активісти, а хто саме я не знаю.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп? Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Люди йшли до колгоспу бо там давали їсти, а дома не було і такого.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ми не ховали нікуди і корову у нас не забрали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Приходили вдень, мати плакала, просила щоб не забирали бо діти малі в хаті. Тільки пощади не було.
Скільки разів приходили до хати?
Якщо з першого разу не забирали, то приходили ще і однак все забирали.
Коли почали помирати від голоду?
На весні 1933 року було іде пухла людина, на ходу подала і вмирала. Страшно було на таке дивитись.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ніхто не опікувався.
Хто не голодував у селі і чому?
Голодували майже всі, крім влади.
Хто зумів вижити?
Виживали, в основному, ті – у кого була корова.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Приходила сусідська дівчинка , стояла , дивилася , так мати зжаліється і дасть кружечку молока. То, я думаю, що може іще хтось ділився.
Які засоби вживали до виживання?
У куркульську хату навозили бриці (відвійки із зерна), то ми ходили красти, а тоді оте товкли в ступі і варили баланду і пекли якісь ляпушки .
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не мали .
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Споживали кропиву, кучеряву лободу і ботвину з буряків.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
На полі здохла коняка, так ми, діти, які мали хоч трохи сили, відрізали по куску м’яса і тягли додому. А вдома мати варила і ми всі їли. Іще мати туди кидала полову щоб бува ніхто не побачив, що в нас є м’ясо.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Ми не міняли, а люди – міняли.
Чи був голод у містах?
Я думаю, що був.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Багато, а скільки саме – не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
У нашому селі про таке не чули. А от у других селах – було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі, без труни, у кого була якась ряднина, то вмотували , а більшість хоронили так по декілька трупів в одну яму .
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Люди самі копали ями. Розказувала моя свекруха, що свекор помер з голоду, так вона з своєю матір’ю вирили на кладовищі яму, умотали в рядно і вкинули в яму, а хреста не було з чого ставить.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На старих кладовищах є могили.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Так, поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Рідні поминають, якщо є хто живий, і у церкві і тепер, і за часів радянської влади.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є, до Московського патріархату.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розказувала я і люди, які пережили голод, також розповідали, тільки молодь у це не дуже вірить.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Держава в цьому винна. Держава давала накази, щоб усе зерно і продукти забирали.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).