Місце запису: с. Лозовий Яр, Яготинського р-н, Київська обл.;
Дата запису: 2005 р.;
Хто записав: Онищенко Ольга;
Респондент: Гелевера Катерина Григорівна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Гелевера Катерина Григорівна, 1925 р. н., проживала у селі Лозовий Яр Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
А чого ж, пам’ятаю, мені було уже 8 років.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
На мою думку, винувата була влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Активісти, один із них був дід Кавуза (прозвище) – Федотов Володимир.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Як розкуркулювали, то висилали людей на Калиму, у Сибір.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Закопували в землю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Активісти.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали скрізь. Моя мати сховала у печі варену квасолю, так знайшли і забрали.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Так, давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали продукти харчування.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Судили людей за колоски.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, не дозволяли, все переорювали.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Федотов Володимир і активісти.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ішли добровільно, бо там давали їсти. А хто не пішов у колгосп – той з голоду помирав.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Хто коней добровільно не давав – то забирали примусово.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Мабуть вдень.
Коли почали помирати від голоду?
Навесні 1933-го року. Йшли великі дощі. Люди йшли у колгосп з казанком – там щось давали поїсти, а хто не міг іти на роботу – той помирав.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ні. Ходили діти з торбинками. Люди давали хто що міг, може млинець або картоплину.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто був при владі, той не голодував.
Хто зумів вижити?
Вижив той, хто не голодував, у кого була корова.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Якщо людина була способна заробить, то давали їсти. А так ніхто не давав, бо майже у всіх була бідність.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Якщо було чим, то допомагали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли лободу, бо хотілось їсти, рогозу, калачі, спичаки з очерету.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Тирсу з кукурузи, квітки з акації.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
На скотомогильниках відривали падаль, свинячу шкуру, приносили додому, варили і їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Купить не було за що, бо грошей не було, а мінять можна було.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не чула.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
В нас не було чути про людоїдство.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищах, на огородах.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Якщо з наряду посилали, то писали трудодні, а може ще хто і мисочку якогось зерна давав, якщо у людини було.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Згадують і поминають тепер, і за часів радянської влади.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Московського патріархату.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розказувала, тільки їм не віриться, що таке було.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Це все йшло від влади, вона і винувата.