Місце запису: с. Велика Чернеччина, Сумський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 27.07.2005 р.
Хто записав: Саврас Наталія Василівна.
Респондент: Гармаш Іван Дмитрович, 1920 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Нове Лохвицького району Полтавської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Помню. Ми тоді жили в Полтавські області Лохвицького району с. Нове.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Які причини? Врожай був. Хоч воно і холодно було, ну потому врожаю, що вродив – голоду не було б. Влада все зробила.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Представник з району з групою, яка складалася з местних бідняків.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю. Може й були які нагороди, так ніхто про це не признавався.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не знаю, я ніяких документів не бачив. Може був малий.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Покарання – на висилку висилали в основном і садили в тюрми.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
За зброю – не скажу. Не бачив.
Як люди боронилися?
А чим ти од них боронитися. Сльозьми та плачем.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховували. Та вони витягали з-під голови умираючої людини торбочку з кришениками. Послєднє. Що можна ще сказать.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Лазили по чердаках, довбали долівку в хаті, у дворі передовбуть все, під піччю довбали, в соломі штрикали, в саду перериють. Найдуть все-рівно. А звали їх «ударники».
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходило чоловік по 10-15. Уполномочений з району і местні. Звали їх «ударники» і «комсомольці».
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали – у колодязях пустих, закопували в полі, на своїй ділянці, в саду, в хаті копали ямки і закидали, а тоді втрамбуємо, щоб рівна долівка була.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
В колгоспі годували. Давали «харчосмак». Це такий суп густий з гороху або з перловки, галушки давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Збирали не тільки продукти, брали худобу, одяг, чоботи, рушники.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Чув про такий закон. Це коли вкрадеш жменю колосків – посадять.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли. Якщо впоймають, що збираєш щось на полі – посадять на три годи в тюрму.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Поля охраняли об’їзчики, а комори – сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
В колхоз йшли добровольно, бо нікуди було більше діваться. Там хоч трохи годували. Землю ж забрали, худобу забрали, семено забрали, жить же було нізащо.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Та оце ж тобі як назвать чи добровільно – чи змушували?
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде. Де ти її сховаєш.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Та ходили більше вдень. Може тогошо дорослих дома не було.
Скільки разів приходили до хати?
Приходили не один раз.
Коли почали помирати від голоду?
З весни, кажеться начали мерти 1933 году.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
З сиротами? Інтернатів у нас не було. Хто-зна куди їх віддали.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували «ударники». Местне начальство – бо було з чого.
Хто зумів вижити?
Хто в колгосп записався та в школі трохи годували, ходили по наймах дітей глядіть, корів пасти. Хто як зумів.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Не допомагали. Нічим було ділиться. Хоч би самим якось вижить.
Які засоби вживали до виживання?
Міняли одежу, платки, все осталося в скрині на харчі.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не голодуючих родичів не було. Так шо не помагали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Листки з дерева, тільки не помню з якого, лободу, опуцьки з щавлю, «трава-борщ», калачики, цвіт акації.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Кори не їли. Листя їли та не помню з якого дерева.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Їли м’ясо з дохлих коней, молюски їли, голубів ловили.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Купить було ні за що. А так вимінювали в кого що в скрині було.
Чи був голод у містах?
В голоду не бував, не помню.
Що таке Торгсін?
Торгсін – не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Померло багато. Хто їх щитав.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
У нашому селі людоїдства не було. А в сусідньому було. Чув. Зазивали в хату людей, а звідти ніхто не вертався.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ховали родичі, односельчани. Ховали на сільському кладовищі, було шо мертві валялися на полі чи в селі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
У нас похоронної бригади не було, самі свої ховали.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Та хто його знає де ті місця захоронення.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Поминають, канєшно, і на проводи, і на гробки.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
При совєтах церква була закрита, не поминали. А тепер поминають, мабуть.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церкви на моїй родіні немає.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Не знаю. Давно я там не був.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Молодь трохи знає про голод. Це якшо дома розказують. Мої – знають.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Щитаю винуватим Сталіна і його владу.