Місце запису: с. Теплівка, Пирятинський р-н., Полтавська обл.
Дата запису: 28.11.2005 р.
Хто записав: Камський Олександр Васильович.
Респондент: Гарбуз Володимир Іванович, 1923 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Теплівка Пирятинського району Полтавської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Була в 1932 році засуха. в 1933 році урожай був лучший, ну причина не в цьому. Більше всього у владі, влада була не справедлива. Так і в 1947 році врожай був поганий, а влада все робило, щоб село гинуло
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
У нашій сім’ї такого не було.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Мені не відомо.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Я сам не бачив, але чув від людей. Жив у нас куркуль Тютюнник, зайшли до нього зимою, у вікно з колиски викинули малу дитину на сніг і всю сім’ю забрали. Більше їх ніхто не бачив. У цьому участував Хаїт Микола Ананієвич.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не знаю.
Як люди боронилися?
Хто його зна. Наша сім’я не боронилася.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
В нас нічого було ховать. А те, що ховали, все знайшли і до останньої зернинки забрали, як нелюди.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не знаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Ходили бригадами по 5-6 чоловік і всі здорові і наглі.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали в печі, закопували в садку, виносили на болото, багато місць, але в основному заставляли віддати все.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Хто у полі робив тому давали. Пам’ятаю мати принесла овіяну з остюками галушку похожу на їжак.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Цього я не знаю, в нас не було чого забирать.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Я такого закону не чув. А по колоски ходив і я.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Там де давно скошено і загребено, то там можна було собирать колоски і більш ніде. А не деяких полях ставили охорону, щоб не забирали ті крихти з них.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Ті, хто працював в колгоспі, були об’їждчики на конях об’їжджали поля, прямо серед поля стояли вишки там були наблюдатель мій батько працював у колгоспі був сторожем в коморі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Дуже багато людей і бідних, і багатих не хотіли йти в колгосп, бо вони боялися, не знали що таке колгосп, були разні балачки. Наприклад була така частушка: Батько в созі, мати в созі, діти лазять по дорозі. Срака драна, спина гостра, тікай, тату, із колгоспу.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Цього я не знаю.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не знаю.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Не знаю.
Скільки разів приходили до хати?
Не одноразово, мабуть плани виконували.
Коли почали помирати від голоду?
Навесні 33 году у нас на хуторі в сім’ї Бабенка Мусія Петровича померло 5 дітей.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Був в колгоспі такий заклад який називали інтернат. Голова колгоспу Щербина Петро Арсентійович створив цей інтернат. Собірали пухлих дітей і гам їх відгодовували. Чим годували не знаю ну ніхто там не вмирав.
Хто не голодував у селі і чому?
Комірник, голова колгоспу.
Хто зумів вижити?
Той, хто вижив і зумів щось сховати, той хто постійно щось робив їздив у місто, обмінював все на їжу.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ділиться було нічим, ніхто й не ділився.
Які засоби вживали до виживання?
Всякі їли все що рухалось, і все, що було їстівним під землею – корінці, гнилу картоплю, і взагалі всею.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
У нас була тітка, материна сестра була бездітна, то коє-що давали нам.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Бузину, траву, калачики, рогоза, акація, макуха.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Акація, яблуні, слива з багатьох.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Конину їли, яку на полі розірвали вовки.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Батько колись з Пирятини приніс одну хлібину, де він її взяв я не знаю.
Чи був голод у містах?
Не знаю, я такого не чув.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Багато людей померло.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не чув.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Так на нашому сільському кладовищі. Рідні або сусіди.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронения людей від голоду?
На кладовищі за селом і нині є безліч невідомих могил.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Конешно, що поминають і мабуть завжди будуть поминати, головне щоб їх не забули, бо то була страшна смерть.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
3а часів радянської влади не поминали бо церкви розваляли і в нашому селі теж була церква, але її розваляли .
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Тепер не має, але в сусідньому є куди ми постійно і ходимо, а до якого патріархату відноситься не знаю.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Да, на кладовищі.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Конешно, що розповідав, вони обов’язково повинні знати про цей голод, а як же без цього.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Тодішня влада.
Прізвище, ім’я та по-батькові. Рік народження.
Гарбуз Володимир Іванович. 1923 року народження.
Що таке Торгсін?
Не чув.