Місце запису: м. Київ.
Дата запису: 02.08.2003 р.
Хто записав: Яценко Максим Володимирович.
Респондент: Фірштейн Михайло Абрамович, 12.12.1921 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав у місті Київ.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Звичайно пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Я думаю, що голод був зроблений спеціально Москвою, а врожай у ті роки був нормальний.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Влада збирала урожай. Створювалися спеціальні загони, які ходили і збирали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Я про це нічого не чув.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не було в них ніяких документів. У всякому разі, ніхто з людей не питав їх.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Звичайно застосовували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Я вже не пам’ятаю. Мабуть, що мали.
Як люди боронилися?
Старалися не боротися, щоб їх не заарештовували чи побили. Люди були дуже налякані, тому спротив не чинили.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Звичайно приховували.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
В Києві такого, щоб шукали не було.
Де можна було заховати продукти харчування?
В селі, я знаю, закопували в землю.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Я про це не знаю.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Тільки продукти.
Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Звичайно чув. «Закон про п’ять колосків» забороняв збирати колоски на полі після та й під час жнив. За те, що людину ловили, яка не слухала цей закон – могли покарати, вплоть до того, що арештовували і засуджували на 5 років.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Мабуть, що самі колгоспники.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували. Залякували і люди йшли. Як залякували я не знаю.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Виганяли в поле далеко, щоб не видно було.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Коли завгодно – і вночі, і вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Скільки хотіли, стільки й ходили. Але я ж кажу, в Києві такого не було.
Коли почали помирати від голоду?
Зразу ж як закінчились продукти, так і почали помирати. Багато людей померло. По вулицях ідеш і бачиш як дехто падає. Підходиш до нього, а він уже мертвий. А потім відкрили Торгсін (торгівля з іноземцями), то люди трохи ожили.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ніхто ними не опікувався. Ходили вони на кожному кроці.
Хто не голодував у селі і чому?
В Києві не голодував той, у кого були гроші.
Хто зумів вижити?
Ми, наприклад, вижили, бо у нас був дядько, який працював у пекарні, бо у нас майже кожен день була буханка хліба. Ну і Торгсін. Поміняли тоді до чорта срібла.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Нічим було ділитися. А у кого щось і було, то робили вигляд, що вони самі бідують.
Які засоби вживали до виживання?
Хто які міг. Ну, в Києві було легше, то я так не можу сказати, що конкретно робили.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Родичі старалися допомогти.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ходили в Бровари і збирали, що там залишилося на полях. Ходили ловити рибу.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Ми такого не робили.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
В місті їли кішок, собак.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Та. Я вже розказував про Торгсін. Буханка хліба, наприклад, стояла 220-300 карбованців, а зарплата була 60-70, то люди міняли там все, що мали, щоб поїсти.
Чи був голод у містах?
Був, але не такий, як у селі.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Хто там казав. Ніякої статистики не було.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
В Києві я такого не чув.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Збиралися родичі. Йшли на кладбіще. Вирили яму, положили померлого, закидали землею і все.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Я не знаю людей, які займалися похованням. У нас хоронили родичі.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Хоронили на загальних кладбищах, то у Києві їх багато.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Так.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Тепер поминають, а за радянських часів – нєт. В Голодомор теж не поминали.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
В Києві тоді було багато церков, але більшість з них відносились до Московського патріархату.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так звичайно.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Молодь тепер знає, а раніше не дозволяли про це говорити. Я, да, розповідав внукам, правнукам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Радянську владу.