Місце запису: м. Гуляйполе, Гуляйпільський р-н., Запорізька обл.
Дата запису: 16.10.2005 р.
Хто записав: Гринь Олена Вікторівна.
Респондент: Фесенко Марія Іванівна, 1926 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в місті Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Так, хоч була маленькою, та й мама з бабусею багато розповідали. Дещо й запам’ятала.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Всьому винна ця клятв влада, все ці людоїди.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Звірі, які підкорялись владі.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю. Я не доносила на сусідів і в моїй родині ніхто цього не робив. Хоч ходили слухи, що щось давали поїсти. А чи правда?
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Та які там документи, вривались, забирали все, що хотіли, перевертали, а при протесті могли побити чи вбити.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
З людьми робили як хотіли. Могли розстрілять або кудись забирали.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Я особисто не пам’ятаю, але мабуть. Та я й не цікавилась цим ніколи.
Як люди боронилися?
Та як би вони боронились. Закривали тілом те, що не хотіли, щоб у них відібрали, а деякі сиділи та плакали чи кидались в ноги, благаючи помилувати. Ото і все.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Хто міг, хто ні. Люди були перелякані і ховали куди могли. мама сховала трохи зерна в щілинах підлоги.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Імен я не знаю. Нишпорили як ті собаки, скрізь шпушкали палицями з гострим кінцем. Ото так і шукали.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Якісь чоловіки, я їх вперше бачила, хоч говорили, що були випадки і односельці ходили. Приходили по-різному: два або три.
Де можна було заховати продукти харчування?
Де тільки люди не ховали: в печі, в подушки, в стелю, заривали.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Обіцяли давати, а чи давали я не знаю.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали все, що заманеться. Це міг бути і одяг, і речі, і посуд.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Чому ж не чула, чула, але від дорослих.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Звісно ні, за це вбивали, стріляли в спини не зважаючи хто це був: чи дитина, чи дорослий, жінка чи чоловік.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Я не знаю, мабуть, колгоспники, селяни.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні, там треба працювати без перестану, ще й за дарма.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Так, змушували, а коли перечив, то й вбивали.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
В коморах, навіть на горищі.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Переважно зранку або ввечері.
Скільки разів приходили до хати?
Я не пам’ятаю.
Коли почали помирати від голоду?
Взимку, коли їсти не було взагалі чого. Влітку хоч трава.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ні, вони вмирали прямо на вулицях.
Хто не голодував у селі і чому?
Я не знаю, моя родина і наші сусіди голодували.
Хто зумів вижити?
Ті, хто був міцний, здоровий. Хто міг щось зробити.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Взагалі ні, але я чула, що були випадки.
Які засоби вживали до виживання?
Їли все: траву, кору, собак, котів, навіть людей.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Особисто ми –ні, а як інші не знаю.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Найчастіше лободу, а взагалі все, що траплялось.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Я їла все, що давала мама, але чула, що акації, кору плодових дерев.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Фазанів, граків, їди й горобців.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Вимінювали їжу, даючи в обмін цінні, коштовні речі. Коли були гроші, то можна було й купити, бо в магазинах було все.
Чи був голод у містах?
Був і в містах.
Що таке “Торгсін”?
Ні, не знаю, але слово знайоме.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Померло дуже багато. Чисел я не знаю, але це великі числа.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Люди говорили, що їли мертвих людей, а хтось тільки так і жив, але хто – не знаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Переважно родичі заривали своїх в городі, садку. Бувало й чужих, але дуже рідко. Вони гнили. Але були люди, які займались такою справою.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Не чула, тому і не відповім.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Мені ні. Мама не розповідала, а я не пам’ятаю.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Ми поминали, а зараз вже й не пам’ятаю навіть кого. Знаю, що загинув батько, а де – ні.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Я не знаю.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Так, християнська.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Колись були, а чи є вони зараз.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так, я розповідала, часто приходили ученики, запитували.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Оту владу та їх керівників. Отих нелюдів та людоїдів.