Місце запису: м. Гуляйполе, Гуляйпільський р-н, Запорізька обл.
Дата запису: 16 жовтня 2005 рік.
Хто записав: Гринь Олена Вікторівна.
Респондент: Фесенко Марія Іванівна, 1926 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала у місті Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 32-33 роках?
Так, хоч була маленькою, та й мама з бабусею багато розповідали. Дещо й запам’ятала.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду?
Всьому винна ця клята влада, всі ці людоїди.
Якщо відбирали в людей вирощене, то хто це робив?
Звірі, які підкорялись владі.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю, я не доносила на сусідів і в моїй родині ніхто цього не робив. Хоч ходили слухи, що щось давали поїсти. А чи правда.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Та які там документи – вривались, забирали все, що хотіли, перевертали, а при протесті могли побити, чи вбити.
Чи застосували до людей покарання?
З людьми робили як хотіли, могли розстрілять, або кудись забрали.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб?
Я особисто не пам’ятаю, але мабуть. Та я й не цікавилась цим ніколи.
Як люди боронилися?
Та як би вони боронилися. Закривали тілом те, що не хотіли, щоб у них відібрали, а деякі сиділи та плакали, чи кидались в ноги благаючи помилувати. Ото і все.
Чи можна було приховувати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Хто міг, хто ні. Люди були перелякані і ховали куди могли. Мама сховала трохи зерна в щілинах підлоги.
Хто і як шукав заховані продукти, як їх звали?
Імен я не знаю. Нишпорили як ті собаки, скрізь шукали палицями з гострим кінцем. Ото так і шукали.
Скільки їх приходило до хати, хто це був?
Якісь чоловіки, я їх вперше бачила, хоч говорили, що були випадки і односельці ходили. Приходили по різному – і два або три.
Де можна було заховати продукти харчування?
Де тільки люди не ховали в печі, в подушки, в стелю, заривали.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Обіцяли давати, а чи давали я не знаю.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі?
Забирали все, що заманеться – це міг бути і одяг, і речі, і посуд.
Що таке “Закон про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Чому не чула, чула, але від дорослих.
Чи дозволяли збирати в полі колоски й залишки городини?
Звісно ні – за це вбивали, стріляли в спини незважаючи, хто це був, чи дитина, чи дорослий, жінка чи чоловік.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Я не знаю, мабуть колгоспники, селяни.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні, там треба працювати без перестанку, ще й за дарма.
Чи змушували людей йти до колгоспу?
Так, змушували, а коли перечив, то вбивали.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
В коморох, навіть на горищі.
В який час ходили забирати в людей зерно, продукти?
Переважно зранку, або ввечері.
Скільки разів приходили до хати?
Я не пам’ятаю.
Коли почали люди помирати з голоду?
Взимку, коли їсти не було взагалі чого. Влітку хоч трава.
Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалась держава?
Ні, вони вмирали прямо на вулицях.
Хто не голодував у селі? Чому?
Я не знаю, моя родина і наші сусіди голодували.
Хто зумів вижити?
Ті, хто був міцний, здоровий, хто міг щось зробити.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду?
Чи ділились продуктами?
Взагалі ні, але я чула, що були випадки.
Які засоби вживали до виживання?
Їли все: траву, кору, собак, котів навіть людей.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Особисто ми – ні, але як інші, не знаю.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Найчастіше лободу, а взагалі все, що траплялось.
3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Я їла все, що давала мама, але чула, що акації, кору плодових дерев.
Яких диких тварин, птахів, плазунів, вживали в їжу?
Фазанів, граків, їли й горобців.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Вимінювали їжу, даючи в обмін цінні, коштовні речі. Коли були гроші, що можна було й купити, бо в магазинах було все.
Чи був голод у містах?
Був і в містах.
Чи знаєте Ви що таке „Торгсін”?
Ні, не знаю, але слово знайоме.
Скільки людей померло в селі, чи є такі відомості?
Померло дуже багато. Чисел я не знаю, але це великі числа.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Люди говорили, що їли.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Переважно родичі заривали своїх в городі, садку. Бувало й чужих, але дуже рідко. Вони гнили. Але були люди, які займались такою службою.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих від голоду?
Не чула, тому не відповім.
Чи відомі місця захоронення людей? Мені ні, мама не розповідала, а я не пам’ятаю.
Чи поминають їх на „Проводи”, „Гробки”, Зелені свята?
Ми поминали, а зараз вже й не пам’ятаю навіть того. Знаю, що загинув батько, а де – ні.
Чи згадують і поминать, померлих від голоду в церкві тепер і за часів радянської влади?
Я не знаю.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріарху вона відноситься?
Так, християнська.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятки померлим від голоду?
Колись були, а чи є вони зараз.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так, я розповідала, часто приходити ученики, запитували.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Оту владу та їх керівників. Отих нелюдів та людоїдів.