Місце запису: с. Дніпровка, Кам’янсько-Дніпровський р-н., Запорізька обл.
Дата запису: 2009 р.
Хто записав: Мельничук Андрій Олександрович.
Респондент: Фалілєєв Павло Михайлович, 1923 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в с. Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізької області.
Якось ми пережили 1932, наступив 1933 р. Він там передбачався ще страшніший, ніж попередній, бо ж запас, що ми його мали, вже майже був випорожнений. Тільки трохи гороху, квасолі, буряків і картоплі. Вже на початку року мати наша почала нам усім виділяти малі порції харчів. А сім’я була велика, аж 9-ть душ, з них 7-ро дітей. Отож, переважно, ми сьорбали юшку, яка не грішила густим наваром.
Батько, Михайло Миколайович, працював столяром – робив столи, стільці, а потім вимінював ці вироби на склянку крупи. А ще нам допомагали сусіди. Вони бачили, що наша родина велика і нам дуже важко, а Гриценко Микола Митрофанович та Антоніна Петрівна, жили самотньо, без дітей, тому трішки допомагали нашій родині. Вони приносили нам овочі та небагато крупи.
А ще зимою дітям була більша біда, ніж влітку, бо не було взуття. Як правило, взувалися в чоботи старших, або сиділи вдома і нікуди не виходили.
Так був дуже страшний час. Вижили з Божою допомогою та з допомогою добрих людей Гриценко Миколи Митрофановича та Антоніни Петрівни.