Місце запису: с. Червоне, Яготинський р-н, Київська обл.
Дата запису: 11.09.2005 р.
Хто записав: Марек Надія
Респондент: Дубко Марія Матвіївна, 1923 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Дубко Марія Матвіївна, проживала у селі Червоне Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
Пам’ятаю, дуже пам’ятаю, бо сусідська вимерла вся сім’я.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Податки і забирали все, по скільки кілограм треба було здать.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Сільська рада, управа колгоспу.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ніхто їх не провіряв.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Віддавали добровільно.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброю мали, бо стріляли в повітря.
Як люди боронилися?
Ховалися в очерета.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ми ховали, заривали на городі в скрині зерно, заривали землею.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Ходили із залізними ломиками, скрізь потукували.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
До нас приходили душ 5.
Де можна було заховати продукти харчування?
У землю.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали вдень – варили на полі затірку із борошна, полови, гнилих буряків, бур’яну.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Худобу теж забирали.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Судили за колоски.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли. Об’їждчики стерегли поля, гонили людей, били.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Комори – не знаю, а поля – Коряк М. і вже не пам’ятаю, та й померли вже давно ті люди.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп? Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Хто не хотів – визивали в управу, а більшість ішла добровільно.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
У посівах, соняшниках, за городами ховали худобу. У нас забрали корову, то я бігала далеко в поле і звала корову і так забрала.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вночі.
Скільки разів приходили до хати?
Один раз.
Коли почали помирати від голоду?
У жнива 33-го масово вимирали люди. У одну яму кидали по 17 душ, збирали на підводу і вкидали в яму.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ніхто.
Хто не голодував у селі і чому?
Бог святий знає.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ділилися, сусіди з патронату давали хлібчик.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Мали, хоч всі бідували.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Будяки, бузину, бур’яни різні, лободу, калачики.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
З дерев плоди яблука, груші, ще зеленим об’їдали.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Ходили люди в Прилуки мінять за тряпки чи картоплину, чи бурячину.
Чи був голод у містах?
Був, мабуть, бо приїжджали по селу міняти.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Точно не знаю, але більша половина села вимерла.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні, а в інших селах були чутки.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На 2 кладовищах зробили братську могилу.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Платили по 1 кг печеного хліба тим, хто звозив мертвих, і хто яму копав.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомі на кладовищах двох.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Хто є ще живий з родичів.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Нема церкви.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Є хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Я вчителька і в школі дітям розповідала, і вдома дітям і онукам. Не дай Бог більше нікому такого лиха.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Верхніх чиновників, керівництво тодішньої влади. Урожай тоді був добрий. Нічого не давали. В полях, і в коморах все було, люди як могли ухитрялися вкрасти, але управа стерегла і трясла людей.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).