- Місце запису: село Тетерівське, Іванківського району, Київської області;
- Дата запису: 2005 рік;
- Хто записав: невідомо;
- Респондент: Дубас Ірина Василівна;
Під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років респондент проживала в селі Тетерівське, Іванківського району, Київської області.
Голод пам’ятаю добре. Це 1932-1933 роки. Причиною голоду був неврожай, засуха. А якщо де і був хліб, то його забирала влада. Це робили місцеві керівники. Були в селі люди, які доносили. Що вони за це мали, не знаю. Приходили до хати, документів ніяких не показували, залякували людей і забирали. Приховати нічого не можна було. Забирали не тільки продукти, а й одяг, худобу. На полях все гнило, але нічого не дозволяли брати. Охороняли це все ті, хто й забирав у людей. В колгосп йти люди не хотіли, але їх примушували. Щоб не забирали худобу, її переховували в лісі. Вижав той, у кого не забрали корови, хто зміг їжи заховати. Приходили до хати в любий час, коли поступив донос або коли самі хотіли цього. Люди почали помирати з голоду в 1933 році. В селі не голодували ті, хто був при владі. Люди допомагали один одному перенести голод, ділилися молоком, у кого воно було. У їжу вживали все, навіть верес. Сушили листя з липи, збирали березові бруньки. Якщо було в когось щось везли в місто, то міняли його на муку, хліб. В селі люди мерли. Хоронили померлих від голоду родичі, сусіди. Померлих від голоду згадують і поминають у церкві тепер. Поминали і раніше. В нашому селі є приміщення, куди приїжджає і править батюшка з Розважева. Про часи голодомору я розповідала своїм дітям, внукам. Але часто цього не згадую, бо боляче.