Місце запису: с. Слобода, Буринський р-н., Сумська обл.
Дата запису: невідомо.
Ким записано: Сіліверстова О. О.
Респондент: Друзенко Федора Никонорівна, 1916 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала з родиною: батьком – Друзенко Никонор Степанович, мати Євдокія Олексіївна, дід, баба, Вона Федора, та сестра Саша (померла в 14 років від застуди) у селі Слобода Буринського району Сумської області.
Сімʼя, – згадує Федора Никонорівна, – вижила тільки завдяки тому, що батько був залізничником, працював машиністом. Дуже часто водив потяги до Москви. Тоді залізничникам давали пайки. Але крім того сімʼя тримала корову. Вона і врятувала багато сімей в той страшний час. Забирали з двору все, що належало до зернових, все, що могло б врятувати від голоду. Вже всі хлібоздачі були виконані, але виконавець приходив і давав нові завдання. Зерна в людей вже не було, а комуністи приходили і шукали, шукали. Як зараз памʼятає Федора Никанорівна, як плакали і просили залишити мішок конопляного насіння. Мріяли, що олії зібʼють, але, не зглянулись – забрали. Ще як починався голод, cімʼя тримала невелике поросятко, прийшли, сказали, що для армії. Федора Никонорівна змалку вже працювала в колгоспі. На польових роботах давали таку-сяку баланду.
Люди намагалися вижити хто як міг. Вживали листя бурʼянів, дерев, сушили, потім взимку терли, додавали перетовченого зерна, пекли млинці. Ходили пухл, немічні, хитаючись навіть від вітру. Були такі сімʼї, що не мали ні корови, ні зернини, не працювали в колгоспі – помирали цілими сімʼями. Бувало дотягували до весни, до літа, а потім, коли починала колоситися нива, люди зрізали колоски, їли молоде, щойно налите зерно і помирали. Такою була доля сімʼї Обруча Олександра, що проживав неподалік сімʼї Друзенків. Він, його дружина та чотири доньки – Марина, Тетяна, Катерина, Наталка переживши страшну зиму 32-33 р. поїли налитого зерна і померли.
Ходили по селу і жебраки. Страшні, мов привиди. Хату закрили, лиш почало сутеніти. Памʼятає Федора Никанорівна, як до їхньої хати забрів чоловʼяга, височенний, худючий, з великими лангухом за плечима. Мати злякалася. Насилу його вирядили. Випадків канібалізму не було. Памʼятає головою сільради в той час був Кудін, але повного імені Федора Никанорівна не памʼятає.