Місце запису: с. Новоселиця, Чигиринський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 16.10.2005 р.
Хто записав: Куришко В. П., Мостаков П., Густі Ю.
Респондент: Доненко Ганна Єлисеєвна, 1927 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Новоселиця Чигиринського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Пам’ятаю не все, більше з розповіді батьків.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Першою причиною був неврожай, а по-друге забирала все влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Забирали представники сільської Ради.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Про винагороди не знаю, але ж в разі доносу, в донощика забирали не все.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
А хто там знав, чи були в них документи, чи ні. Приходили, забирали, витрушували з горщиків усе, що було.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не помню, але моїх батьків не карали і не забирали нікуди.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Вони зброї не показували, їх і так боялись.
Як люди боронилися?
Не боронились, боялись, бо влада ж є влада.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховати було дуже важко, бо ті що приходили перекидали й мишачі нори.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Приходили з сільської Ради і шукали. Шукали кругом і в печі, і в горшках. Пам’ятаю, недалеко від нас жила Кедря Мокрина, то й вона ходила.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Ходили по 3-4 чоловіки з сільської Ради.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали в горшках, ну де була яка-небудь схованка, даже в землю прикопували і все одно находили.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Тим, хто робив в колгоспі, варили обід, пам’ятаю батьки і нам, дітям, приносили.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
У нас забирали тільки зерно, горох, квасолю, чічевицю.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Про цей закон знали всі. Даже собирать не можна було того, що залишилось після жнив, не те що красти з стебла, бо судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняли охранніки.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Багато йшли добровільно, багато й суперечило. Знаю, що мати мого чоловіка добровільно віддала у колгосп млин, робила там кухаркою і прожила 100 год.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували, забирали землю, оббивали кругом хати кілочками.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
У нас худобу не забирали, забирали у одноосібників.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Ходили вдень, чого їм було ходить вночі.
Скільки разів приходили до хати?
Прийшли раз, два, як нічого бачили не було, то й не йшли.
Коли почали помирати від голоду?
На початку 33-го.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодувало начальство, бо в себе не забирали.
Хто зумів вижити?
В кого була корова, хто ловив рибу.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Як було чим, то і ділились.
Які засоби вживали до виживання?
Ловили рибу, пекли кабаки, різали рогіз дрібненько, добавляли крупці, похоже було до вареної капусти те й іли.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Був у нас дядько багатший, то не допомагав.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли рогіз, цвіт акації, спориш.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ми такого не їли, може охотники.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було, міняли одежу, рушники вишиті, спідниці.
Чи був голод у містах?
Про голод у місті не знаю.
Що таке “Торгсін”?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Мерли, а скільки не знаю. У сусідів з п’яти вмерло двоє дітей.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Відомі. Було, казали, що (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних міркувань – Ред.) ловив дітей на Ставидлі, різав і їли.
Де і хто хоронив померлих від голоду
Кого впросили родичі, то забирали на підводу, звозили до ями, загортали.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Ховали за кусок хліба чи якусь їжу, а грошима не платили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Мені не відомо.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминають тих, кого хоронили рідні в окремій могилі, кого ще пам’ятають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церкви немає.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
В нашому селі таких пам’ятників немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Про всю молодь не знаю, а своїм близьким, онукам, сусідам розповідаю завжди.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винною вважаю владу.