Місце запису: с. Кривошиїнці, Сквирський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 19.07.2003 р.;
Хто записав: Дмитрук Олександр;
Респондент: Дмитрук Мотря Григорівна, 1920 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Дмитрук Мотря Григорівна, 1920 р. н., проживала у селі Кривошиїнці Сквирського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Ти сказав голод, у мене аж серце похололо. Канєшно, пам’ятаю, у мене два брати і мати у 1933-му померли.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Неврожаю не було! Просто приходили люди і забирали все до зернини.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Свої сільські, підібрали собі банду і ходили по хатах трусили!
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Шось там було, Бог їм суддя. На чужому горі…
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Як заходили, забирали усі запаси, харчі, та й шли собі.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Дядько мав землю і добре жили. То до нього прийшли, у кінці городі розстріляли, ну а моїх двоюрідних сестер викинули з хати на мороз…
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Канєшно, мали!
Як люди боронилися?
Та ніяк, всі боялися слово сказати!
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Та можна було якусь жменьку… на скільки її хватить?
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
А вони тобі треба? Їх всерівно вже немає. Шукали, доня, шпичками! На подвір’ї, таку всю землю ходили протикали, в хатах протикали – чи нема нічого між стінами, чи під підлогою.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Багацько їх було!
Де можна було заховати продукти харчування?
А де їх заховаєш много? Всюди найдуть, а якшо найдуть, то зовсім горе буде.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Там була кухня, де була якась лобода поварена. Брат робив наш трохи, то приносив казанок, а воно таке зелене…
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Який там був одяг! У нас от забрали худобу, подушки, навіть лавки!
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Тільки назбираєш торбинку і засудять… У жінки знайшли качан кукурудзи і засудили на 8 год.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Я ж кажу, людей судили за це.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’єжчики їздили, батогами сікли.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Яке добровольно, зачинять у хату… Свекор розказував, що подав заявку, а вночі передумав і зранку забрав. Хто перший вступив, то тим добре жилося.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Постіпенно всі мусили йти, а шо ти зробиш?
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
А де її сховаєш? Свекор у садку прив’язав, а на тих, хто прийшов почав кричав, що вони і вкрали корову. Але всі мусили віддавати.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Коли їм хотілося, тоді й приходили. Вони все добро все одно по домах забирали.
Скільки разів приходили до хати?
У нас були один раз, то й мало шо було взяти.
Коли почали помирати від голоду?
У 33-му році. Це був самий страшний рік. Після війни люди вже не мерли.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
В селі були інтернати, де їх кормили.
Хто не голодував у селі і чому?
У кого корова була! Не голодували ті, хто по хатам ходили, всьо равно все додому забирали.
Хто зумів вижити?
Люди пухли від голоду. Я нікудишня до харчів, то й мені більш-менш було…
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Шо кому вділить, як ні у кого нічого.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Де ж ті родичі були, у всіх голод. У Селезенівці було те ж саме. Кожен волнувався за себе.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Шо ж, усе шо було. Порубаний клєвер, пекли млинці з лободи, полови. Їли блекоту, калачики.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Кожний як міг, так і виживав. Їли все, бо їсти хотілося.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Шо ж там виміняти. Міняли у кого було. У війну наоборот з города їхали у село.
Чи був голод у містах?
Певно, шо був. Город недалеко від села. По всім був голод, по всій Україні.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Багато людей вмерло. Сім’ями вмирали.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
На посьолку шось було. Казали, що якась жінка вбила дитину… Але батько дитини зарубав вбивцю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
В общу яму, як у війну кидали.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
«Хороба» їх знає, чи їм давали, чи вони дурно їздили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладбищі вирили яму і скидали.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята?
Коли поминають, коли не поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Каждий собі у граматку записало. Піп не ходить, дай гроші, то й посвятить.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Канєшно, є. До Київського, а до якого ж ше?
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Годів 5 назад поставили на кладбищі, де тоді у яму вмерлих скидали. У мене там два брати.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Мусять знати, шоб не повторилось того! Розповідала кому інтересно і хто розпитував.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Власть така була.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).