Місце запису: с. Високе, Тетіївський р-н, Київська обл.
Дата запису: 18.09.2005 р.
Хто записав: не вказано
Респондент: Дідич Олександра Антонівна, 1928 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Дідич Олександра Антонівна, 1928 р. н., проживала у селі Високе Тетіївського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
Пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Влада забирала весь урожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Активісти (сільська еліта).
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Думаю, що документи були. Були уповноваження, вказівки.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Казали, що застосовували. Били.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не пригадаю.
Як люди боронилися?
Самі ховалися, одне одному переказували. Зерно ховали, хто куди міг.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Мала ймовірність того, але люди ховали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
В тих, хто шукав, були гострі ключки. Шукали гострими предметами, навіть граблями.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Чи троє, чи п’ятеро. Не пам’ятаю.
Де можна було заховати продукти харчування?
В погребах, у ямах, димоходах, в стінах.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали. Варили з сої, гороху, посльодів. Бурду варили у котлі. Якщо хватало, то ще й дітям давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Не пригадую.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Ні.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Колгоспники, кого назначали (актив).
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Хто цих людей питав, ішли примусово. Шукали порятунку від голоду.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Хто був в колгоспі, давали їсти баланду.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Трохи чула, що вигонили в ліс, в ярі.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Більш увечері і вночі.
Скільки разів приходили до хати?
Приходили по кілька разів, щоб напевне щось знайти.
Коли почали помирати від голоду?
Навесні.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Приюти були. (А чи були в Голодомор, чи раніш не пам’ятаю).
Хто не голодував у селі і чому?
Сільські керівники. В кого вціліла корова.
Хто зумів вижити?
Кому повезло, хто виїхали в місто.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали хто як міг.
Які засоби вживали до виживання?
Хто виїхав, хто зміг знайти продукти.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Хто його знає, я думаю, що допомагали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Обов’язково вживали: траву, ягоду, коріння. Все, що можна, все, що бачили.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Вишні, яблуня, калина, шипшина, либода…
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Може жаби їли, може і здохлих їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
З нашого села ніхто не їздив, не було куди і як.
Чи був голод у містах?
В містах був набагато менший.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Щось я чула. Це, певно, де видобували золото. Якісь копалини.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Казали, що більше тисячі. Більше померло, ніж у Велику Вітчизняну війну.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Були. Жили ті люди на цьому місті…
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронив дід Максай. Хоронили у великій ямі. Звозили підводою мертвих та напівмертвих, і скидали у велику яму на старому кладбищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю. Може давали кусочок хліба, або більшу порцію баланди.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На старому кладбищі є загальна могила.
Чи поминають їх на «Проводи», «Зелені святки», «Гробки»?
Я думаю, що поминають. Приходять люди до пам’ятника «Голодомору», що біля братської могили.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
За часи радянської влади ні. А зараз поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є. Відноситься церква до Московського патріархату.
Чи встановлені хрести, чи пам’ятники померлим від голоду?
Встановлені.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Певно, що розказувала.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Тодішня система влади. Штучний Голодомор.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).