Місце запису: с. Нижня Дуванка, Сватівський р-н, Луганська обл.
Дата запису: 22.03.2008 р.
Ким записано: Делегей Ксенія Іванівна.
Респондент: Делегей Меланія Миколаївна 13.01.1930 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Нижня Дуванка Сватівського району Луганської області.
Питання. Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
У 1932-1933 не помню, а у 1946-1947 голод помню, бо уже трошки виросла.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи збирала урожай влада?
Забирала власть.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Бригадир.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Ми таким не занімались.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?
Вони приходили і забирали усе без розрішенія.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, виселення, арешт?
Да.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Мали.
Як люди боронилися?
Ховали зерно.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не знаю.
Хто і як шукав ховані продукти? Як їх звали?
Не знаю, бо була мала.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не пам’ятаю.
Де можна було заховати продукти харчування?
Трошки давали.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Забирали усе.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі, одяг, рушники, худобу тощо?
Не знаю, но мати шось таке казала.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Ні.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не знаю.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Деякі ішли, бо їсти хотіли.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Заставляли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Скрізь, де тіки можно було.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Восени.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Багато.
Скільки разів приходили до хати?
Зимою.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Не знаю.
Хто зумів вижити?
Хитрі люди.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні.
Які засоби вживали до виживання?
Шукали корінці, кору і їли.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Та хто там мав!
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Гриби, ягоди, які – не знаю.
З яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
З разних, які були.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Горобців, голубів.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Можно.
Чи був голод у містах?
Був, ну не такий, як у селах.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не помню, мама мені нічого такого не казала.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Родичі, на кладбищах.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Та кладбища, де ж іще?
Чи поминають їх на Проводи, Гробки і Зелені свята?
Поминають, кого знають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є, а в патріархатах я не розбираюся.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Молодь знає. Онукам розповідала.
Кого Ви вважаєте виним у загибелі багатьох людей?
Власть.