Місце запису: с. Капустинці, Яготинський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 2003 р.;
Хто записав: Цвірко Тетяна;
Респондент: Дараган Марія Антонівна, 1917 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Дараган Марія Антонівна, 1917 р. н., проживала в селі Капустинці Яготинського району Київської області.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Влада впровадила великі побори, що вдарили по селянству. Показники заготівель були такими високими, що селяни були змушені зносити все молоко, м’ясо і навіть картоплю. Держава залишила селянина сам на сам з голодом.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Здебільшого своїх односельці, але були і представителі з Яготина.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Які там документи – приходили і починали хазяйнувати на обійсті.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти? Всяко було. Могли і арештувати, а потім, віддухопеливши, відпускали, бо тримати було ніде.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ні.
Як люди боронилися?
Ніяк, всі мовчки терпіли знущання.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Так, моя бабця Горпина приховала клунок гречки, заривши його під сараєм.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Обшукували людей з довгими загостреними палюгами. Поцілуй Іван Григорович, Леглай Микола Федорович.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходило по 5-6 чоловік-активістів.
Де можна було заховати продукти харчування?
В полі, в лісі, заривали під хату чи сарай.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Загалом, в колгоспі можна було заробити чи то сніданок, чи то вечерю. З того, що видавали в колгоспі не вистачало навіть на одного, а кожен хотів поділитися з хворими батьками чи матір’ю.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали все, що могли забрати.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Не дозволялось в полі збирати ніякої провізії, будь то колосок, чи картоплина, чи качан кукурудзи.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’їздчики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Так, відбирали все – і люди голодні і зневірені йшли у колгосп сподіваючись вижити.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу ніде було ховати.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Будь-коли. Ці грабителі не мали графіку роботи.
Скільки разів приходили до хати?
5-6, а то і більше.
Коли почали помирати від голоду?
Мерти почали ще з осені чи то від голоду, чи то від хвороб – не відомо.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Сиріт збирали у куркулівських домах і сяк-так харчували.
Хто не голодував у селі і чому?
Посіпаки влади, які оббирали люд.
Хто зумів вижити?
Той, хто крав, раніше пішов у колгосп, і той, хто мав зв’язок з містом.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні.
Які засоби вживали до виживання?
Їли все, що можна було запхати до горла.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Від наших родичів допомоги не було, бо всі голодували однаковісінько. Та були родини, в яких рідня працювала в містах на заводах і отримувала якийсь пайок, от там була підтримка.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Глод, акацію, листя та цвіт липи, бадилля буряка.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Липа, акація, вишня.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Горобців, котів, собак, польових мишей.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Так, але ми не мали що і міняти – все забрала влада.
Чи був голод у містах?
Так, але слабший.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Я не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Колгосп наймав працівників, які їздили на підводі та збирали трупи. Їх потім обмотували в шмаття і скидали в ями по 3-5 чол.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Так, трудоднями.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Старе кладовище за селом.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Так.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Тепер так, батюшка приїздить на могилки з певною і відправляє службу. А раніше про це не могло бути і мови.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Так, до Московського.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так, три великих дубових хреста.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знає, розповідаю, хоч, дуже рідко.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу Рад.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).