Місце запису: с. Велика Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровський р-н, Запорізька обл.
Дата запису: 20.08.2009.
Хто записав: не вказано.
Респондент: Буйна Ніна Андріївна, 1930 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала у селі Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області.
Сама я нічого про Голодомор не пам’ятаю, так як мені тоді було тільки два роки, а те, що розповідала мені мати, згадати можу. Мама моя Зінухова Єлизавета Логвинова 1898 року народження, на час Голодомору було їй 44 роки і мешкала у с. Велика Знам’янка. Вона пережила Голодомор тричі: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., та 1946-47 рр. В сім’ї ще була моя старша сестра, 1924 року народження, – Зінухова Устина Олександрівна. Всі Голодомори мама запам’ятала так: «Хвороба, недоїдання, смерть, а разом з ними горе, не однієї сім’ї, а всього народу». Самий страшний був Голодомор 1932-1933 років, тому що все, що в нас було забирали навіть не дивлячись, що в сім’ї були маленькі діти, які вже в той час були обезболені та замучені самою страшною смертю – голодною. В цей час, казала мати, йшла колективізація. Її з батьком примусили працювати у колгоспі. Нашу годувальницю корову Тоньку забрали. Згадувана мати те, що можливо було прожити, але місцева влада забирала не тільки хліб, а ще інші продукти. Голод примусив тоді мати та сестру йти у поле та збирати колосся, та їх поймали. Чудом мати та сестра залишилися цілі. В 1934 році народився брат Ілля та він не вижив. Як у хворої та обезболеної жінки могли народжуватися здорові діти? Також: мама розповідала, що в ті часи були люди, котрі допомагали вижити. Згадувала земляка Феодосія Несторовича Щербаня. Він займав тоді посаду секретаря райкому комсомолу, а пізніше – секретаря райкому партії та через свою діяльність його зняли з посади та включили до списку «сопротивляющихся секретарей».