Місце запису: с. Куйбишеве, Пологівський р-н., Запорізька обл.
Дата запису: 13.09.2005 р.
Хто записав: Жукова Ліля.
Респондент: Братишко Іван Прокопович, 1925 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Берестове Бердянського (Андріївського) району Запорізької області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Так.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Податки, так забирала.
Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, хто це робив?
Активісти.
Чи існувала винагорода від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю. Для прикладу: раніше парканів не було, загати були. Так от, сусідські кури яму вигребли, а там мішечок. Коли активісти прийшли, сусід мішечок сховав, а потім приніс нам зерна у мисці.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якість документи на збирання продуктів?
Не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Застосовували. У батькового брата було 6 дітей. Колись він не втримався і вдарив активіста, його забрало ГПУ. Лютий, березень, квітень сидів у тюрмі. В квітні утік у місто Маріуполь, влаштувався на роботу, на яку ніхто не хотів іти – мити туалети. Двоє найстарших дітей поїхали до нього, так і вижили.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ні.
Як люди боронилися?
Не знаю.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали. У людей була телиця. Вони її зарізали. Сховали жир у глиняну макітру і поставили до гори дном. Комісія прийшла і нічого не знайшла, а макітра думали пуста.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Активісти.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Два, три чоловіка.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали навіть під собачою будкою.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Тільки їжу.
Що таке закон про «П’ять колосків»? Чи чули ви про нього?
Почув тільки зараз.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, були об’їждчики, слідкували.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’їждчики і колгоспники.
Чи люди хотіли добровільно йти у колгоспи?
Бідні люди йшли по добрій волі.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували. Визвуть і кажуть: «Пиши заяву, а то землю заберемо»
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не знаю.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Половина лютого, половина березня.
Скільки разів приходили до хати?
Декілька разів.
Коли почали люди помирати з голоду?
На початку квітня пухлі ходили.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Патронати були, столова там була. Колгосп одягав і вчив.
Хто не голодував у селі і чому?
Голова колгоспу, можливо.
Хто зумів вижити?
В кого був сильний організм. Найдужче помагало в кого був хороший город.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, ділилися продуктами?
Обов’язково. Як не було, а ділились.
Які засоби вживали до виживання?
Ходили у скиртах колоски вибивати, прямо кубла в скиртах поробили.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Да. Дядько Іван хороший чоботар був. Мама піде до нього і хліба принесе.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лободу поріжуть, запарять.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Лободу, молоді яблука.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не пам’ятаю.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Можна. Мама виміняла за скатертину просо.
Чи був голод у містах?
Ні, не було. Люди в город тікали. Кожен по карточкам там їжу отримував.
Чи знаєте ви, що таке «Торгсін»?
У Маріуполі в порту магазин, де продавали товар для іноземних моряків.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
На нашій вулиці Кирпичева було до голоду 98 хат, а після – 17 хат залишилось.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Казали була одна сім’я. Після голоду залишилось два брата, здорових таких, і мати. Казали, що вони з’їли молодшу сестру. А брати ці замкнуті були, ні з ким не розмовляли.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Були бригади у колгоспу.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Трудодні писали, мабуть.
Чи відомі у вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Мабуть, були.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Може зразу, а тоді не можна було згадати.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
В часи радянської влади і церкви не було.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
У нас дві. До Московського і Київського.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Не знаю.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Дітям завжди розповідаю.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Дурацька політика була. Знищення народу було.