Місце запису: с. Зелений Гай, Волноваський р-н, Донецька обл.
Дата запису: 24 липня 2003 р.
Хто записав: Юзвінкевич Олена Віталіївна.
Респондент: Божко Надія Кирилівна, 1935 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. родина респондента проживала в селі Зелений Гай Волноваського району Донецької області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932–33 роках або у 1946–47 роках? Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Причина була – це податки, і забирали урожай, а в 1946 р. – через неврожай і засуху.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Це робили люди, яких присилало начальство.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання податків?
Документів не було ні в кого.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Так. Були случаї, коли людину забивали.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ні, тільки мали палки.
Як люди боронилися?
Хто як.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Заховати можна було, але все равно знаходили.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Своїми палками кололи всюду, даже підіймали пол.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
По чотири чоловіка. Як звати, не пригадаю.
Де можна було заховати продукти харчування?
Прятали в садках, у дерев’ях, в сараї.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
На той час всі голодували.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Не тільки продукти, а ще речі і худобу.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Це не разрешали рвати колоскі.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Свої люди.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Так, змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Приходили і ноччю, і рано утром.
Скільки разів приходили до хати?
Бувало і таке, що по шість разів.
Коли почали помирати від голоду?
Більшість весною, а також і зимою.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
У нас не було домів для сиріт, а ось у місті були.
Хто не голодував у селі і чому?
Ті, у кого родичі в городі були.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
У родині так, а з сусідами не часто.
Які засоби вживали до виживання?
Вживали все, що було їстівне. Рвали акацію, їли щавель, буряк і робили з нього чай.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Трошки мали допомогу.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Щавель, акацію.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Липа.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ужів, собак, котів, горобців.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Так, можна було, тільки не було за що.
Чи був голод у містах?
Такого, як у селі, не було.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
У ямах. Скидували по 3–4 чоловіка і загортали, у відведеному місці.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Так.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ні, але це старе кладовище.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Ні, але наша сім’я поминає.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Зараз не знаю.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона належить?
Ні, нема.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932–33рр., чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так, мабуть, знає. Я розповідала.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Комуністичний режим. А, зокрема, Сталіна.
Чи знаєте Ви, що таке торгсін?
Ні.