Місце запису: м. Сквира, Сквирський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 17.07.2003 р.;

Хто записав: Коба Олексій;

Респондент: Бондарчук Людмила Федорівна, 1929 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Бондарчук Людмила Федорівна, 1929 р. н., проживала у місті Сквира Сквирського району Київської області.

 

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так, я пам’ятаю, про голод 1932-33 рр. мені розповідали, бо я 1929 року народження. Про голод 1946-47 рр. я можу розповісти з власних спогадів.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

У 1932-33 рр. до голоду призвів неврожай і засуха.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

З розповідей я знаю, що забирали лишки у більш заможніх людей, а хто це робив я не знаю.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Як таких нагород я не знаю, що були, проте якщо сусід мав та тебе зло, то він міг попередити представників влади, про приховане тобою.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Документи, я думаю, не було ніяких, бо більшість з тих, хто приходив, були бідними селянами, проте з ними напевно були представники влади.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Побиття такого не знаю, а з розповідей бабушки – тих, хто вважався куркулями, чи той, хто щось приховував, тих заарештовували.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Я такого не знаю, але думаю, що вони її не мали.

Як люди боронилися?

Мені здається, що вони й опору, як такого, не чинили, тому що приходили свої селяни.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Я думаю, що якусь частину приховували, закопували, в погребі ховали.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

На це питання я не можу відповісти. У 1946-47 рр. ніхто ні у кого нічого не відбирав.

Де можна було заховати продукти харчування?

У коморі, в глечиках, у бідніших сусідів, які в селі вважалися і так бідними.

Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Цей закон діяв як у 1932-33 рр., так і 46-47 роках, за ним не дозволялося збирати їх для власної потреби і за ним могли, навіть, засудити на деякий тюремний строк.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли, наказували, проте люди ходили, тому що біля кожного поля не було охороняючого. Бували такі, хто і мішками виносили, якщо ніхто не бачив і не доніс із своїх же людей.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Самі колгоспники, сторожі. Проте кожне поле не охоронялося.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Деякі йшли добровільно і вірили в них. Людей в перший час, на зорі організації заохочували, там, особливо працьовитих бідняків.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Я такого не знаю, її заховати тут не можна було, її здавали і все.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

І вдень ходили, і вночі. Бабушка казала, що після засідання комнезаму пішли по хатах і дивилися, де у кого що є.

Скільки разів приходили до хати?

Не знаю.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Я думаю, що да, якщо в 1917 році сироти були на обліку.

Хто не голодував у селі і чому?

Не голодували ті, хто мав землю і був трудолюбивим, була якась живність, особливо корова.

Хто зумів вижити?

Вижити, я думаю, змогли предприїмчиві, оті, що їхали в місто та влаштовувались на роботу, до родичів.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Я вважаю, що допомагали, особливо близьким.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Так, мали. Наприклад, мама моя взяла до себе свою двоюрідну сестру, яка сильно бідувала.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Насіння акації, щавель, лободу у борщ крішили, бадилля буряка, моркви.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Я думаю, що голубів, в річках ловили ракушки, так звані черепашки.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Можна було, була приватна торгівля, купити хліб, молоко, проте не було на що міняти.

Чи був голод у містах?

Як такого голоду не було.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Ніколи мені про це не розповідали.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Кажуть, що хоронили на місцевому сільському кладовищі.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Я думаю, що ні.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Мені не відомі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Зараз поминають, батюшка ходить по кладовищу і там освящає.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

За часів радянської влади про голод 1932-33 рр. взагалі не згадували, а 1946-47 рр. повязували з наслідками війни, то тоді їх і не поминають, а теперь поминають.

Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

До Московського патріархату раніше відносилась, а зараз мабуть до Київського.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Не бачила.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Завжди йшли розповіді про це, проте більше, мабуть, знають з сучасної преси.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Я думаю, винна влада, яка змінювала систему, не прогнозуючи наслідки.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду