Місце запису: м. Сквира, Сквирський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 17.07.2003 р.;
Хто записав: Коба Олексій;
Респондент: Бондарчук Людмила Федорівна, 1929 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Бондарчук Людмила Федорівна, 1929 р. н., проживала у місті Сквира Сквирського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так, я пам’ятаю, про голод 1932-33 рр. мені розповідали, бо я 1929 року народження. Про голод 1946-47 рр. я можу розповісти з власних спогадів.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
У 1932-33 рр. до голоду призвів неврожай і засуха.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
З розповідей я знаю, що забирали лишки у більш заможніх людей, а хто це робив я не знаю.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Як таких нагород я не знаю, що були, проте якщо сусід мав та тебе зло, то він міг попередити представників влади, про приховане тобою.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Документи, я думаю, не було ніяких, бо більшість з тих, хто приходив, були бідними селянами, проте з ними напевно були представники влади.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Побиття такого не знаю, а з розповідей бабушки – тих, хто вважався куркулями, чи той, хто щось приховував, тих заарештовували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Я такого не знаю, але думаю, що вони її не мали.
Як люди боронилися?
Мені здається, що вони й опору, як такого, не чинили, тому що приходили свої селяни.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Я думаю, що якусь частину приховували, закопували, в погребі ховали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
На це питання я не можу відповісти. У 1946-47 рр. ніхто ні у кого нічого не відбирав.
Де можна було заховати продукти харчування?
У коморі, в глечиках, у бідніших сусідів, які в селі вважалися і так бідними.
Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Цей закон діяв як у 1932-33 рр., так і 46-47 роках, за ним не дозволялося збирати їх для власної потреби і за ним могли, навіть, засудити на деякий тюремний строк.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли, наказували, проте люди ходили, тому що біля кожного поля не було охороняючого. Бували такі, хто і мішками виносили, якщо ніхто не бачив і не доніс із своїх же людей.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Самі колгоспники, сторожі. Проте кожне поле не охоронялося.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Деякі йшли добровільно і вірили в них. Людей в перший час, на зорі організації заохочували, там, особливо працьовитих бідняків.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Я такого не знаю, її заховати тут не можна було, її здавали і все.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І вдень ходили, і вночі. Бабушка казала, що після засідання комнезаму пішли по хатах і дивилися, де у кого що є.
Скільки разів приходили до хати?
Не знаю.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Я думаю, що да, якщо в 1917 році сироти були на обліку.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували ті, хто мав землю і був трудолюбивим, була якась живність, особливо корова.
Хто зумів вижити?
Вижити, я думаю, змогли предприїмчиві, оті, що їхали в місто та влаштовувались на роботу, до родичів.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Я вважаю, що допомагали, особливо близьким.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так, мали. Наприклад, мама моя взяла до себе свою двоюрідну сестру, яка сильно бідувала.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Насіння акації, щавель, лободу у борщ крішили, бадилля буряка, моркви.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Я думаю, що голубів, в річках ловили ракушки, так звані черепашки.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було, була приватна торгівля, купити хліб, молоко, проте не було на що міняти.
Чи був голод у містах?
Як такого голоду не було.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ніколи мені про це не розповідали.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Кажуть, що хоронили на місцевому сільському кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Я думаю, що ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Мені не відомі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Зараз поминають, батюшка ходить по кладовищу і там освящає.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
За часів радянської влади про голод 1932-33 рр. взагалі не згадували, а 1946-47 рр. повязували з наслідками війни, то тоді їх і не поминають, а теперь поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
До Московського патріархату раніше відносилась, а зараз мабуть до Київського.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Не бачила.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Завжди йшли розповіді про це, проте більше, мабуть, знають з сучасної преси.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Я думаю, винна влада, яка змінювала систему, не прогнозуючи наслідки.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).