Місце запису: с. Бондарі, Конотопський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 26.07.2005 р.
Ким записано: Спеціаліст відділу внутрішньої політики Конотопської районної державної адміністрації Шалак Оленою Олександрівною.
Респондент: Бондар Ганна Олександрівна 1924 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Бондарі Конотопського району Сумської області.
Чи памʼятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Дуже добре пам’ятаю, бо сильно голодували.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Не можу сказать.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Не знаю.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання
зерна?
Донесення такі були, але ніхто за це не нагороджував.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
He знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не знаю.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Я цього не бачила.
Як люди боронилися?
Не знаю. Кожен як міг.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів овочів?
Можна було приховати, приховували.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не знаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не знаю.
Де можна було заховати продукти харчування?
Не знаю.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Так, давали їсти, в колгоспі варили обіди.
3абирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники,
худобу тощо?
Не забирали все.
Що таке закон про “пʼять колосків?” Чи чули Ви про нього?
Про такий закон не чула.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли, проганяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Люди від влади обʼїжджали на конях довкола поля.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Хотіли. мій батько сам пішов у колгоси, його ніхто не змушував.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Ні, не змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу в колгосп люди самі здавали, нікуди не переховували.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Не знаю.
Коли почали люди помирати з голоду?
Не знаю.
Що було з малими сиротами, чи ними опкувалася держава?
Не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Всі голодували.
Хто зумів вижити?
Не знаю.
Чи ділилися продуктами?
Ніхто ні з ким продуктами не ділився, нічим не допомагали.
Які засоби вживали до виживання?
Не знаю.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не знаю.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Клевер сушили, потім їли, листя та цвіт липи рвали на чай.
3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Кори в їжу не вживали.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
їх просто ніде не було.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Купити не можна було, а виміняти можна, так як не було що міняти.
Чи був голод у містах?
Був.
Чи знаєте Ви, що таке „Торгсін”?
Не знаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю таких даних.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не чула про них.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили на кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Нічого нікому не платили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Мені не відомі.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, “Зелені свята”?
Мабуть так.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Цього не знаю.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церкви немає, її знищили.
Чи встановлені в селі хрести, памʼятники померлим від голоду?
Кожний родич встановлював крест своїм померлим.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Мене ніхто про це ніколи не розпитував.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Цього не знаю.