Місце запису: м. Гуляйполе, Гуляйпільський р-н., Запорізька обл.
Дата запису: 10.10.2005 р.
Хто записав: Лупкова Юлія Миколаївна.
Респондент: Бодня Олександра Юхимівна, 1936 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. родина респондента проживала в місті Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Ні! Я не пам’ятаю, бо сама з 1936 року народження. Але чітко пам’ятаю деякі фрагменти голоду, ті, що розповідала моя мама.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Я думаю, щоб залякати людей, щоб вони служили і підкорялися владі. Тому їх і морили голодом і він був тільки на Україні, як мені відомо.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Я навіть і не знаю. Мама говорила, що прийдуть було, наставлять рушницю, а ми навіть і документів не питали, бо боялися, що можуть застрелити.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Може і було, але в нашому селі цього не помічалося, бо кожен хотів якось вижити.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Мама говорила, що боялася запитати документи, бо могли за це і застрелити. прийдуть було, заберуть, як побачать, і не питають.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Покаранням для людей було те, що не було їм що їсти, а якщо знайдуть та вкрадуть і те відбирали, навіть ту дрібнюсіньку картоплю, що ми зараз свиням варимо.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Так, мали! Вони мали при собі трьохлінійки, гвинтівки та пістолети.
Як люди боронилися?
А як би вони боронилися, якщо навіть за якийсь невірний крок розстрілювали, Чи за приховання крихти їжі. А ще й щоб боронилися!
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали було і в печі, і на лежаку, іде тільки не ховали. Якщо знайдуть, то відберуть, а як Бог дасть, то ділили по крихоткі, щоб на довше було і їли.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Чого я і не пам’ятаю, згадую тільки те, що, а як спробували відхиляти їх, щоб не забирали їжу, то вони ще й могли вдарити чи відлупцювати.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Хто це був, я не пригадую, а приходило було і по двоє, і по троє, а то й по четверо.
Де можна було заховати продукти харчування?
Мама говорила, що ховали і в самій печі, і в духовці, і в печі на лежаку.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Хто його знає, мама в колгоспі не працювала. Я навіть і не знаю.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Чи забирали, чи ні я й не знаю, бо таких дрібниць я вже не пам’ятаю.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Так, чула! Це коли люди працювали на полі, вкрадуть кілька колосків, заховають під одяг і несуть додому, щоб намолоти муки і зробити щось схоже на хліб.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Якщо людей відбирали їсти, а на городині люди ховали колоски, щоб ніхто не помітив, то, мабуть же, не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Напевно, я не пам’ятаю. Мабуть, самі більшовики, щоб прості люди не змогли на полі чи в колгоспі щось приховати чи вкрасти.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Я цього не знаю, бо коли мама розповідала, це було дуже давно.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Я вже й не пам’ятаю цього, таких подробиць, бо багато років тому мама розповідала мені.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу відводили в ліс, щоб приховати від колгоспу.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Було коли прийдуть чи то вранці, чи то ввечері, чи вночі заберуть, що є з їжі і підуть.
Скільки разів приходили до хати?
Мама говорила, що до нас приходили лише один раз і то забрали ту дрібнесеньку картоплю, що було, а навіть і не представивши документів.
Коли почали помирати від голоду?
Вони весь час помирали, бо йшла війна, а потім, ще й голод, тому люди помирали весь час.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ну, були якісь будинки для сиріт, туди їх і забирали.
Хто не голодував у селі і чому?
Голодували всі. Хто міг не голодувати, то це – куркулі, але вони з’явилися вже пізніше, в голод їх було дуже мало.
Хто зумів вижити?
Зуміли вижити ті, хто зумів себе прокормити.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Чим людям було допомагати чи ділитись, якщо в них і в самих не було продуктів.
Які засоби вживали до виживання?
Їли ягідки, що тільки з’являлись на деревах, деякі бур’яни (грицики, лобода, щириця), деякі корінці дерев.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Голодували всі, тому допомоги від родичів важко було діждатись.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
В їжу споживали сливки, грицики, калачики, дичку, лободу, щирицю, як знайдеш, то і грушки, абрикоси, яблука, корінці сливок, грушок та інших плодоягідних дерев.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
З фруктових дерев вживали в їжу листя та кору. Так і харчувалися.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Виливали з нор сусликів, шкуру сушили та обмінювали на харчі в місті.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Як було на що виміняти, то вимінювали.
Чи був голод у містах?
Він був кругом: і в селах, і в містах.
Що таке “Торгсін”?
Ні! Я не знаю і навіть скажу, що я про нього зовсім нічого не чула.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Ні. Нам цього не оголошували.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні! В нашому селі такого не було. Може де й було, а в нашому селі людей не їли. Принаймні, я так пам’ятаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Люди! Прості люди, раби такі як ми. Самі викопували велику яму, людей десятками, а то й більше вкинуть, закопають.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Я цього і не знаю. це скільки років назад було, що я вже й не пам’ятаю, що проплату було чи платили зовсім.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ну, пам’ятники ж поставили померлим. не всім, але багатьом померлим поставили пам’ятники.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Я цього не знаю. Мабуть, хто залишився з рідних, хто знає, де поховані, то й поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Я загадаю, що згадують. мені цього невідомо.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Українська Православна церква, Київський Патріархат, Свято-Покровський храм.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Напевно. бо і в той час, як хоронили, то ставили хрести, а в цей час поставили деяким пам’ятники.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Коли моїх дітей чи онуків цікавила ця тема, я їм і розповідала. Але це наболівша тема, ці тяжкі роки, бо я теж пережила голод 1947-го, а мама два голоди, тому рідко згадую.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Більшовиків, які мучили людей, щоб вони пухли від голоду. відбирали останні крихти, що були. А як вкрадеш чи приховаєш, то й б’ють.