Місце запису: с. Пустоварівка, Сквирський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 2009 р.;
Хто записав: Чечель Ірина, Делійська Наталія;
Респондент: Білоцерківець Надія Андріївна, 05.02.1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Білоцерківець Надія Андріївна, 05.02.1925 р.н., проживала у селі Пустоварівка Сквирського району Київської області.
Батька – Білоцерківець Андрія Микитовича, який народився 1898 року, і матір – Горпину Іванівну, 1899 року народження, та чотирьох дітей Голодомор не обминув. Батько помер від голоду, представники НКВС забрали у сім’ї все майно, били всіх жорстоко. Члени сім’ї чинили опір, але в колгосп іти не хотіли, управляючі колгоспом обзивали «индусами», не давали навіть води напитися з річки.
Одного разу ми пасли людям корови, нас ледь не зарізали тільки через те, що діти не йшли працювати до колгоспу. Після смерті батька, матір в 1934 році примушували йти в колгосп таким чином: завели в хату, яку називали «двадцятихатка», побили і записали у списки колгоспників. Обидва брати (1920 і 1923 року народження) не хотіли працювати в колгоспі до початку Великої Вітчизняної війни. Часто вночі крали колоски, вступали в бійку з «об’єжчиками» полів, годували сім’ю і ділилися з сусідами кашею, яка називалася «затірка».
Одинока жінка, якій брати допомагали, не померла з голоду і все життя дякувала їм і Богу за співчуття і допомогу.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).