Місце запису: с. Сулимівка, Яготинський р-н, Київська обл.
Дата запису: 18.09.2005 р.
Хто записав: Кущ Катерина
Респондент: Безугла Ольга Василівна, 1909 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Безугла Ольга Василівна, 1909 р. н., проживала в селі Сулимівка Яготинського району Київської області;
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
Добре знаю. Наша сім’я перенесла голод. Мабуть, немає такої сім’ї, щоб хтось не помер, а є такі, що цілими сім’ями вимирали з голоду.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
А Бог його знає. Я вже і не згадаю від чого.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Приходили люди, забирали все, що бачили в хаті, а хто їх посилав не знаю вже.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Мабуть, були, бо ми заховали у ямі трохи жита, а прийшли – знайшли і все забрали, як мати не просила, як не голосила.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Вже забула, а документів ніхто не показував.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Ще й як карали і в тюрму садили, і в сараях держали людей голодних і роздягнутих. Як забрали з дому – в чому була людина, так і забирали.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не бачила.
Як люди боронилися?
А як ти будеш оборонятися, як прийдуть двоє чи троє, а в хаті діти малі плачуть – що ти їм зробиш? Тільки й думаєш, якби хазяїна не забрали або батька. Як там оборонятися? Просимо, плачемо, а хто на нас дивиться.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Були й такі, що ухитрялися, а більше було так, що знаходили. Та вони, якщо бідний, нищий – то не дуже й шукали, а як трохи моцніший – то ходять, нишпорять, риють такими щупами, чи ніде не закопане що-небудь.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Коли як.
Де можна було заховати продукти харчування?
І на горищах, і в ямах, або в садках чи на городах копали ямки і ховали де хто міг.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали тричі на день баланду якусь – одна вода, похльобать хоч давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
У нас не забирали, а в кого може й було щось краще, то може й забирали.
Що таке «закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чула, що за 5 колосків могли й посадить.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, не давали. Ми вже збирали по холоду то буряки, то картоплю мерзлу, може десь качан кукурудзи.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Якісь об’їзчики були на полі, а коло комір – сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Йшли добровільно і заставляли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Приходили, якщо в когось була конячина чи реманент, то наказували завтра прийти записатися в колгосп і привести коня або реманент принести. А не зробиш – самі забирали.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
І в лісі, і в болоті – скрізь.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Будь-коли.
Скільки разів приходили до хати?
Якщо хтось ослухався і не віддавав щось – то і двічі, тричі приходили, а як не було по що – то не йшли.
Коли почали помирати від голоду?
Більше наче весною 33-го – зерна не було, забрали, а з чим люди зостались.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Мабуть, таких не було.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Так, ділилися, як було чим.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
А хтозна. Ми не мали, бо всі були бідні, голодні і холодні.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Все: і лободу, пасльон, лопухи, кульбабу. Весною і літом – ягоди, шовковицю, все, що росло вдома чи в сусідів.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Листя і цвіт акації, гриби.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Все, що можна було зловити: зайців, їжаків, рибу, голубів, горобців.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Не знаю, у нас нікого в городі не було.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Багато. Може і є, ну я не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Кажуть, що були такі, ну я не бачила.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Так, наймали двох чоловік, давали їм конячку, щоб звозили і ховали тих, що померли. А люди падали, як мухи. Хто прямо на вулиці йде – упав. А то і дома пухли від голоду і вмирали. А їм давали хліба по кусочку за те, що хоронили.
Де хоронили померлих від голоду?
На кладовищі хоронили.
Чи є у Вашому селі церква?
Є.
До якого патріархату вона відноситься?
Не знаю, я глуха, не чую, не бачу, в церкву не ходжу, то не знаю.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Не бачила, не знаю. Кажуть, що на якомусь кладовищі є.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Ну, розказуємо ж, то мабуть знають.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
А хто його знає, хто винний.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).