Місце запису: с. Третяківка, Біловодський р-н, Луганська обл.
Дата запису: 13.09.2005 р.
Ким записано: Чернявська С.В.
Респондент: Безродній Олексій Григорович, 1928 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Третяківка Біловодського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Так, пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи збирала урожай влада?
Урожай забирала влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Представники сільської ради ходили по хатам у складі комісії.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?
Не відомо, не знає.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, виселення, арешт?
Висилання.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Невідомо, не знає.
Як люди боронилися?
Не боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна було заховати, але все одно знаходили і забирали.
Хто і як шукав ховані продукти? Як їх звали?
Не відомо.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
По 2-3 чоловіки.
Де можна було заховати продукти харчування?
Старалися заховати, щоб було що їсти, ховали у землю, викопували ями, притрушували, щоб не було видно, ховали навіть у гній.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали льон і зерно.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі, одяг, рушники, худобу тощо?
У зажиточних селян забирали все, в тому числі і одяг (кожухи, свити), також забирали худобу.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Так. Чув про цей закон. Хто збирав у полі колоски, якщо впіймали та судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожа були у коморі, а у полі – об’їждчики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Так.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Ні, не хотіли.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Змушували (агітували людей цілу ніч).
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Ходили, зрозуміло, вдень, бо так краще шукати.
Скільки разів приходили до хати?
Не пам’ятаю.
Коли люди помирали з голоду?
Навесні.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Сиріт забирали в «яслі».
Хто не голодував у селі і чому?
Не було таких.
Хто зумів вижити?
У кого мало було дітей.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Старалися допомагати один одному. Давали гарбузи, буряк, шкіри з картоплі.
Які засоби вживали до виживання?
Вживали в їжу все: товкли пустий качан, щавель кінський їли, з берестків «кашку», різну траву (козельки, лопуцьки, шпичаки).
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні, бо всі голодували.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
«Горошок» – корінце.
З яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
Листя з щавелю.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Горобців, сорок їли.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Можна.
Чи був голод у містах?
Не знає.
Чи знаєте Ви, що таке торгсін?
Була така організація «торгсін», там вимінювали за срібло, золото продукти.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так, я чув про випадок людоїдства в нашому селі. Жінка з’їла свою маленьку дитину.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Померлих хоронили на кладовищі у загальну яму. Була спеціальна бригада, яка цим займалася.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Не відомо.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Ні.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так, я розповідав своїм дітям, онукам про Голодомор.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Я думаю, у тому, що відбувся такий страшний Голодомор, винна влада.