Місце запису: м. Суботів, Чигиринський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 18.10.2005 р.
Хто записав: Довгенко Григорій Григорович.
Респондент: Бевзенко Пилип Сафонович, 1918 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав місті Суботів Чигиринського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 33 роках?
Звичайно пам’ятаю голод 1932 – 33 років.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Причин голоду не знаю, а урожай влада забирала.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Відбирали в людей вирощене в городі і в полі сільські активісти: Дейнеженко Параска, Головащенко Порфирій, міліціонер Іван (прізвища не знаю) і був ще хтось четвертий, прізвища не пам’ятаю.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Про приховане зерно доносили сільській раді і в район, але про винагороди цим людям не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Четвірка «активістів», приходили із желізними штирями і ними протикали землю і все, що могли. Документів на збирання продуктів не мали ніяких.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Покарання застосовували. Тих, кого розкуркулювали, насильно виселяли з хати і виселяли своїх родичів. Особисто в нас нічого не було, то за те, що не знайшли зерна, забрали клуню. Розламали і продали нашому ж сельчанину Дону Тимошеві.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ті, хто відбирав хліб у людей збої не мали, тільки в міліціонера.
Як люди боронилися?
Люди боролися хто як міг, в основному намагалися заховати продукти харчування, але злісного опору боялися чинити.
Чи можна було приховати якусь частину зерна , продуктів, овочів?
Якусь частину продуктів можна було приховати. Моя мати закопала жито під скринею, але його знайшли. І поки ходили за підводою, щоб забрати, ми, троє дітей і мати, рознесли його, як миші. Цим ментом і врятувались від голоду. Не вистачило його на півмісяця.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали? Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходили до хати шукати продукти в основному четвірка. Шукали скрізь: На горищі, в дворі, по горищах (особливо це любив робити Головащенко Порфирій), висипали квасолю, крупу, рились в скринях.
Де можна було заховати продукти харчування?
В основному люди закопували продукти харчування вночі, тайком, навіть діти не знали. Особливо боялись чужих очей, Навіть заховане їли тайком.
Чи давали їжу тим , хто пішов до колгоспу?
Чи давали їжу тим, хто пішов у колгосп не знаю.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали не лише продукти харчування, не гребували ні чим. У Чорно бая Каленика (нашого сусіда) забрали коня. І він тайком ходив вночі в колгосп його підгодовувать.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули ви про нього?
Про закон “п’ять колосків” чув. Це був страшний закон, який скалічив життя багатьом.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
В полі не дозволяли збирати нічого, охорона ганяла. Якщо хтось добуде чогось вночі в полі, то це щастя.
Хто охороняв поля ,колгоспні комори?
Для охорони полів знаходились охочі, особливо злі, наче в житті такими не були. Комори охороняли із зброєю.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Були такі, що і добровільно йшли в колгоспи, а в основному примусово: залякуванням, шантажем. Змушували, а хто не хотів йти, виганяли з села.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Щоб не забрали худобу в колгосп, люди її різали, сховати мало було де. Так, сусід Бондаренко Павло, зарізав корову і сім’я з’їла навіть шкіру, але від голоду врятувались не всі.
Скільки разів приходили до хати?
«Активісти» могли прийти в будь який час і по декілька разів на день. Особливо любили нагрянути, як люди їли.
Коли почали люди помирати з голоду?
Мені заповнилось, що масово почали люди вмирать в кінці 1932 року.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували сім’ї «активістів» і тих, хто зумів добре заховати зерно.
Хто зумів вижити?
Ось ці люди і зуміли вижити.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Дехто ділився продуктами, а в основному позичали одне в одного. Ми позичили в сусіда мірку гречки, не пам’ятаю чи й віддали.
Які засоби вживали до виживання?
В селі появилось багато міняйл, які за мисочку картоплі міняли чоботи, добротний одяг. Якщо у виорану грядку саджали щось, то до ранку все було перерито і вибране. Тому намагалися стерегти.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Родичі допомагали, якщо було чим. Навіть чужий допомагали, як, міняли одяг, коштовності па продукти харчування.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Мати часто варта капусту з рогозу і шпичаків очерету. Пекла оладки з листя клена. В заплаві Тясмина знаходили пташині яйця, ловили рибу.
Чи був голод у містах?
Я працював певний час грузинкам у Києві, то мені зарплату, давали пайку хліба. Тому саме там в той час голоду не бачив.
Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?
Про «Торгсін» не чув.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Випадки людоїдства були. Так на кутку Курсівка жили люди (прізвище забув) на прізвисько Мероненки. У їхній сім’ї, були випадки людоїдства. Конкретніше не пам’ятаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Померлих від голоду хоронили на кладовищі. Ями копать запрошує того, хто ще міг копать.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
За плату не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду.
Померлих від голоду хоронили і по троє в одній могилі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Померлих від голоду поминають на Гробки.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Померлих від голоду поминають і в церкві весь час скільки існує церква.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква в нашому селі і відноситься до Київського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Пам’ятника померлих від голоду в селі немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932 – 33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Сучасна молодь села знає про голод 1932 -1932 років. Я своїм дітям і внукам розповідав про Голодомор.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винним у загибелі багатьох людей вважаю тогочасним режим.