Місце запису: с. Семикозівка Біловодський р-н., Луганська обл.
Дата запису: невідомо.
Ким записано: невідомо.
Респондент: Бескровна Докія Семенівна, 1926 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Семикозівка Біловодського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
Пам’ятаю. Мені було 6 років, коли умерла моя мама. Я сиділа і їла бабки, а вона на коридорі померла. Сусіди зробили ящик, взяли мене з собою, і ми недалеко за дорогою поховали її.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи збирала урожай влада?
Мабуть, поганий урожай, сіяли чечевицю. А що з неї за їжа.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Не знаю.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Нічого було ховати.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, виселення, арешт?
Не знаю.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
До нас не приходили.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Нічого було ховати.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали у грубі, закопували.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Не помню.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі, одяг, рушники, худобу тощо?
Я була сирота, коли мама вмерла. Запомнила, що зайшли 2 молодих парубків, забрали батькові хромові чоботи, батька на той час не було дома, він знаходився в Кадіївці.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Збирали, але ганяв на коні якийсь чоловік.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Односельці.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Не знаю.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Заставляли. Заставляли вести худобу яка була в кого.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
А де її можна було заховать?
Скільки разів приходили до хати?
Ніскільки.
Коли люди помирали з голоду?
Взимку, весною.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Я стала сирота, дивилися родичі.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто мав корову, хоч яке господарство, у кого були батьки.
Хто зумів вижити?
Мерли люди, але більшість залишились в живих.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Чи ділилися продуктами не знаю, але родичі помагали одне одному.
Які засоби вживали до виживання?
Їли, що можна.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Очерет, кашку, бабки, вареники з кущів.
З яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
Бересток.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Ходили, хто мав сили.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні, такого не знаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Родичі, сусіди, недалеко на кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Там, де поховали мою маму я знаю. Це тоді було кладовище. Я хожу туди, на її могилку.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки і Зелені свята?
Поминаю.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Я не хожу до церкви.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знає.
Кого Ви вважаєте виним у загибелі багатьох людей?
Нехай Бог їм суддя. Хто його знає, дитино.