Місце запису: с. Хітці, Гадяцький р-н, Полтавська обл.
Дата запису: 14.09.2009 р.
Ким записано: невідомо.
Респондент: Батьковська Марія Павлівна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала селі Хітці Гадяцького району Полтавської області.
Сім’я із 6 чоловік: дід, баба, батько, мати, батьків брат – дядько і я. Працювали у колгоспі “Прапор Комунізму” сіяли буряки, на різних роботах.
Пекла в колгоспі хліб, для конюхів, ковалів, давали по 100 гр. хліба на чоловіка, а іншим працівникам варили заколотку із якогось зерна трохи помеленого, картоплі не було, заклотять кип’яток і було хоч щось їсти.
Пекли хліб на колгоспній пекарні, там була піч два рази на день пекли по 10 буханок. Комірник забирав цей хліб і роздавав робочим.
Мати не могла взяти хліба додому, хіба крадькома 50 гр., а тоді це було велике діло. Був пацан якийсь годів 12 йому було, звали його Трохим. Налове горобців, в казанчик складе, і в піч, ото так і вижив тими горобцями. У 33-ому була корова – пасли на клевері і м’ясо розібрали в бочки, посолили, і оте м’ясо нас спасло – по кусочку кожен день і вижили.
Потім купили другу корову і корови нас спасли. У дідів було золото гроші, а їх мінали в Гадячі “Торгсін” на пшоно і білу муку. Клуночок принесли пшона і білої муки, це нас підтримало. Із муки затірку заколотять, муку в ночовки сиплять, воду бризкають, солять трошки і потім пальцями затирають по кругу, щоб були маленькі галушечки. І так в сім’ї залишились всі живі.
Померлих на кладовище везли, у коліно яму викопають і заривають, бо нікому було яму копати. В рядно складали померлих і так без гробів хоронили, залишались горбочки без хрестів.
Були гарні сорочки пороздавала всім, в 47-ому в Липову Долину, міняли на продукти харчування: жито, сметана. Жито на жорнах змололи. Були платки в матері дуже гарні, готували придане, померла ще сестра неодружена і їй залишились платки.