Місце запису: с. Чмирівка, Старобільський р-н, Луганська обл.
Дата запису: 07.05.2008
Хто записав: Поволоцький С.
Респондент: Бактаю Олександра Степанівна, 1906 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Литвинівка Біловодського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 р. або у 1946-1947 р.?
Все пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирали урожай влада?
Увесь урожай забирала влада.
Якщо, відбирали у людей вирощене у полі, городі то хто це робив?
Забирали свої односельці, яких примушувала влада.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Були випадки донесень, бо представники влади погрожували арештом.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Залякували. погрожували заарештувати, документів не мали.
Чи застосовували до людей покарання, арешти, побиття?
Били, штовхали, лаяли.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Без зброї обходилися.
Як люди боролися?
Люди залякані, опір не чинили, боялися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів?
Практично неможливо.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Палками штрикали землю, рили лопатами.
Скільки їх приходило до хати? Як їх звали?
Приходили по 2-3 чоловіки.
Де можна було заховати продукти харчування?
Заривали в землю, в скирті, але там знаходили і забирали
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу? Що саме?
Якусь баланду і макуху раз на день.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі, одяг, худобу?
Брали все, що вважали за потрібне.
Що таке закон про “п`ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
За п`ять колосків – тюрма.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
За умови здачі колосків на склад.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об`їзчики і вдень, і вночі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Люди йшли в колгосп по неволі.
Чи змушували людей йти в колгосп і як?
Забирали корів, волів силою в колгосп
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не можна було ніде заховати.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень і вночі, коли надумають.
Скільки разів приходили до хати?
По декілька разів.
Що було з малими, сиротами, чи опікувалась ним держава?
Йшли по миру, ніхто про дітей не піклувався.
Хто не голодував в селі і чому?
Ті, хто прислужував владі, але добровольців було мало служить.
Хто зумів вижити?
Хто якимось чином зумів приховати харчі.
Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Нічим було ділитися, і допомагати нічим.
Які засоби вживають до виживання?
Хто як міг.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Це було дуже рідко.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Мита берестка, лободу, жолуді, корінці від дикорослих рослин.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Колючки товкли в ступці, пекли з їх коржів.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Їжаків, ховрашків, горобців, граків.
Чи можна було щось купити в місті чи виміняти? Що саме?
За посуду, прикраси міняли хліб, сіль, крупу.
Чи був голод у містах?
Такого як в селі не було.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Вимирали вулицями, цілими сім’ями.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Людоїдства не було.
Хто і де хоронив померлих від голоду?
Скидали в яму за селом, везли на повозках, тачках.
Чи платили тих, хто займався похованням померлих?
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення померлих від голоду?
За селом звалища були.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Завжди пам’ятаємо і поминаємо.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві?
Так, тепер в ці часи згадують і поминають.
Чи є у Вашому селі церква?
Немає.
Чи встановлені хрести, пам’ятники померлих від голову?
Так.
Чи розповідаєте Ви своїм дітям, онукам про Голодомор?
Розповідаю з болем в серці.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Тодішню владу.