Місце запису: с. Чорнявка, Черкаський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 09.10.2005
Хто записав: Шовкопляс В. І.
Респондент: Атамась Єлизавета Харитонівна, 1924 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Чорнявка Черкаського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Да.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Неврожай, засуха, забирала у людей влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Була комісія, що забирала урожай.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не було ніяких документів на збирання.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Висилали з села, били, арештовували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не було. Ходили без зброї.
Як люди боронилися?
Ніяк не боронились, мовчки віддавали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ні, знаходили все.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Комісія стрічками тикали і шукали. Не пам’ятаю як звали.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Чотири чоловіки, чужі, не з села.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Їжу не давали і тим, хто робив у колгоспі.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Тільки продукти, бо нічого у людей не було.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Людей стріляли і гонили з степу.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняли колгоспники.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Люди у більшості не хотіли йти, але їх обробляли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Залякували, забирали худобу і людям не було де діться.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не було де ховати.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Ходили уночі, коли люди спали.
Скільки разів приходили до хати?
Було, що і по чотири рази.
Коли почали помирати від голоду?
У 1933 році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Дітей сиріт забирали родичі.
Хто не голодував у селі і чому?
Була корова, пили молочко і з лободи робили оладки.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали, колись хтось дасть молока. А так давати не було чого.
Які засоби вживали до виживання?
Пекли оладки з лободи і шелуху з проса змішували. Їли макуху і багато людей потравилось, може у нею кидали миш’як. Це з тієї, що привозили з Кам’янки. помер брат Василь, який ходив у сьомий клас.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Родичі були у селі і нічим не помагали, бо у самих не було нічого.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лободу, ягоди, гриби.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Ні.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ні.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Ні.
Чи був голод у містах?
Ні.
Що таке торгсін?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
У селі не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі хоронили рідні.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Не було такого.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ховали тільки на кладовищі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Згадують. Раніше не згадували.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є, до Київського патріархату.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Хрести на могилках. Пам’ятників немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розказувала.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Сталіна.