Місце запису: невідомо.
Дата запису: невідомо.
Ким записано: невідомо.
Респондент: Арвачова Катерина Миронівна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Голубівка Кремінського району Луганської області.
Дітей нас було троє – Мирон, Василь і я. Мама була хвора, а батько помер, ще мені було два роки. Так що ми були майже сиротами. Недалеко жив дядько, то він нам чим міг допомагав, а чим, як самі голодували.
Зерна не було. Збирали жолуді, терли й їли. Рвали лободу, заблудьки, всілякий бур’ян і їли. Хліба було спекти ні з чого. Ми були бідні, і тому з нас нічого було взяти, колективісти до нас не приходили.
Наша хата стояла над гиляхом, то я й бачила, як із сусіднього села Ново Борової (Старобільський район) ішли і повзли голодні, пухлі люди.
Всі волали про допомогу, просили їсти або притулку. Дехто з них помирав на півдороги, бо не було вже сил дійти й до нашого села й повернутися назад додому.