Місце запису: с. Верхнячка, Христинівський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 08.06.2005 р.
Хто записав: Рудь Н. Ф.
Респондент: Антонюк Марія Матвіївна, 1928 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Верхнячка Христинівського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932-33 роках?
Хоч я тоді ше дитина була, але помню.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Врожай тоді збирали не хужий за попередні роки, але забирали в людей зерно, та і податки високі були.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Приходили до двору 2-3 чоловіків, вони й забирали.
Чи були винагороди від влади за донесення за сусіда про приховання зерна?
Цего я не знаю Але були такі сусіди, шо доносили на других.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Та хто тоді показував ті документи? Люди були місцеві, шо батькам казали те вони робили.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Угрожали шо арештують, але люди самі віддавали , хто скільки міг хліба.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей.
Не знаю. Я не бачила.
Як люди боронились?
Одні самі все віддавали,другі може й не хотіли та були змушені.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Треба було кормити дітей,то люди і приховували шось трошки.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Чоловіки ходили попід хати. А як їх звали -не знаю.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Люди старалися сховати, але все одно знаходили.
Хто і як шукав заховані продукти?
Приходили до хати чоловіки. Шукали скрізь куди могли залізти.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Ходили по 3-4 чоловіків. Це були посильні сільської ради.
Де можна було заховати продукти харчування?
І в городі закопували, і в підвалах старих ховали. Та все одно знаходили і забирали.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Колгоспників кормили у столові.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі — одяг, рушники, худобу тощо?
Де у кого і корову забрали, і коні забирали.
Що таке закон про «п’ять колосків?» Чи чули Ви про нього?
Нє, не чула.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Воронь боже. Нічого не дозволяли збирати.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Колгоспне начальство ставило людей, ті й охороняли.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Не знаю чи добровільно. Але йшли до колгоспу.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Я ж кажу вам шо треба було кормити сім’ю, самі люди йшли.
Де переховували худобу, що б не забирали в колгосп.
А хіба худобу сховаєш? В мали забрати то й забирали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень ходили.
Скільки разів приходили до хати?
Чого туди ходити? Якшо забирали вже раз.
Коли почали люди помирати з голоду?
Мабуть ближче до весни.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Багато дітей пухло з голоду. Не знаю чи хтось про них піклувався, крім рідних.
Хто не голодував у селі і чому?
Голодували всі, та не всі однаково.
Хто зумів вижити?
Ті, хто зміг шось сховати, або у кого не забрали корову.
Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Помагали. І продуктами ділилися.
Які засоби вживали до виживання?
Шо це за запитання? Кожен по різному старався вижити.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Помагали, хто ж поможе, якшо не родичі.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ягоди їли всі, які можна було, а коріння-не знаю.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Не знаю .Шо нам давали мама те ми і їли.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Голубів їли, пташині яйця їли .Казали шо котів і собак їли,але ми не їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Да, ходили мама до міста. Звідти приносили поїсти.
Чи був голод у містах?
Люди кругом голодували.
Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?
Ні, не знаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Тоже не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
У селі-не знаю. Але був случай у районі, шо мати хотіла вбити свого сина, який тільки вернувся з армії.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Всіх померлих за один день ,кидали до одної ями, або рідні хоронили окремо.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Нє не платили. А хіба за це треба платити?
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладбищі всіх хоронили.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Як всіх померлих поминають так і їх.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за радянської влади?
Я чогось не ходила тоді до церкви, а тепер вже і не можу. Не знаю.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься.
Церква є. Християнська церква – християнська і віра.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?
Так як і всім померлим ставили хрести.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розказую, якщо мене хтось питає.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Хто був при власті – той і винен.