Місце запису: с. Шукайвода, Христинівський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 05.07.2005 р.
Хто записав: Добринська В. П., Вовк Н. І., Школенко К. В., Валюк В. І., Кузьменко Г. І.
Респондент: Андрунь Марфа Пилипівна, 1914 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Шукайвода Христинівського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Я, дітки, всьо пам’ятаю, тільки я його не перекажу.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Той рік уже урожай уродив, тільки пізніше, а перед тим не було. Був урожай, но всьо позабирали; колективізація була, всьо витрясали і забирали.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Гонили в колективізацію, всьо витрясали, забирали. А хто це робив? А я знаю? Був тут один шукайводський…, ще гірший як у Христинівці.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Було. Не знаю, не скажу.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Нічого не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Доганяли цих людей на цепку, били нагайками, ложили на бочки, били їх, було арештовували, було…
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ходили без оружія.
Як люди боронилися?
Всього було, доцінька, боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали, замастювали, ховали в жолобах коло корови, в хлівах закопували, в хатах замастювали, всюди… в землі закопували.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Були у них залізні шпіки, штовхали в землі, людей заганяли в штандари, по 12 душ у штандарах було.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Зо три, зо штири, коли й п’ять… не знаю, я вже позабувалася їх фамілії: ну, цей був, Мурзак, якась була Катерина.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
А за це вже зерно давали, всьо давали з колгоспу.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Дрантя забирали, всьо забирали, худобу забирали ті, що ходили.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
П’ять колосків – і судити. У 30 колгосп заснувався. Від людей чула.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли зерно, овочі дозволяли. З колгоспних полів не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Свої люди.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Зразу змушували.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
А тоді вже, як знали, що в колгоспі, так всі йшли в колгосп, бо в колгоспі було добре… тяжко робили, “бо в колгоспі було добре”… Податки платили.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не ховали, не ховали люди.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Дньом і ноччю, і ввечері.
Скільки разів приходили до хати?
Не знаю, не скажу.
Коли почали помирати від голоду?
З 33-го, четвертого, літом, весною.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Нікуди, так ті дітки й пропадали.
Хто не голодував у селі і чому?
Ті, що обдирали, ті й були.
Хто зумів вижити?
Не скажу, вижили.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Так, хто мав совість, допомагав, а хто не мав совісті, не допомагав.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Які родичі? Такі самі. Тоді, дитинко, не було родичів, нікого, бо всі були голодні.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Бур’ян їли, траву, либоду, гнилі бураки, по полі мерзлу бараболю збирали, пекли пампушки, хто шо бачив.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Очерет рвали, сушили коріння, мололи.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Собаки їли люди, людей їли, птахів зловити не могли, всі не могли ходити.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Хто мав за що, то піде стаканчик пшона купить, шматок хліба. Міняти не знаю.
Чи був голод у містах?
У Христинівці був тоже голод, ну, менший, не такий як у селі. За другі міста не знаю.
Що таке “Торгсін”?
Може, знала, то й забула.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не можу сказати.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Голодні були. Червонка – жінка, вона голодна була, робила тоже, була дитина, не мала за що, дитина померла, казали, чи вона її живу з’їла. Мати свою дитину з’їла. І тут була Їлина, тоже свою дитину з’їла.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хто саме ховав? На кладбіщі, могилу не кожному, кидали там… було десь дуже 12, чи може й більше, чи 30.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Вони самі собі платили, людей обирали й платили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладбіщі є братська могила.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Мабуть, як є ще ті живі, чиї повмирали, то пам’ятають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Батюшка молиться, одчитує служби. А як уже закрили церкви, то не молилися.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є в селі, Київського патріархату, людей мало, немає кому ходити.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Є хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Нічого і ніхто мене не питають. Дітям своїм розказую.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винне, мабуть, керівне начальство.