Населення міста Лохвиця Полтавської області, як і Лохвицького району, постраждало від Голодомору 1932–1933 років. За свідченнями очевидців, які пережили цю страшну трагедію, у місті існували поховальні команди у кожному районі. Так, свідок Голодомору 1932–1933 років Парасковія Гнатівна Головко, 1921 року народження, згадувала: «По Лохвиці їздили підводи, на яких лежали трупи померлих. У кожному кутку міста була своя бригада, що хоронила померлих від голоду».
На сьогоднішній день пошуковцями встановлено три місця масового поховання жертв Голодомору. Одне з них локалізоване на території Іванівського кладовища. За спогадами свідка Голодомору 1932–1933 років Горошко Людмили Василівни, 1921 року народження, загиблих на цвинтарі ховали як у окремих могилах, так і в загальних. На кладовищі встановлено пам’ятний хрест жертвам Голодомору 1932–1933 років.
