Населення села Драчі (сьогодні в складі села Кип’ячка) Миронівського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років. В роки Голодомору належало до Ржищівського району.
До грудня 1932 року понад 90 % господарств села під тиском примусової «добровільної» колективізації
вступили до колгоспу “Надія” (голова колгоспу Колошмай). Проте це не врятувало від повного вилучення спецбригадами продовольчих запасів та страхітливого голоду, який забрав життя 350 жителів села. Вдалося встановити імена лише 25 осіб, з них 9 дітей.
Найважче селянам було взимку й навесні 1933 року. Люди вмирали на вулицях, під тином, в неопалюваних хатах. Щоб якось вижити, їли котів, пацюків, птахів, а навесні – листя, зелену траву, збирали на полях напівгнилу торішню картоплю. Смертність зростала до початку літа 1933 року.
На місці масового поховання, що знаходиться на цвинтарі, у 1996 р. встановлено дерев’яний Пам’ятний хрест.