Населення села Зеленьки Миронівського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років. За підрахунками Зеленьківської сільської ради (у 1993 році) Голодомор поклав у могили майже 2,5 тисячі чоловіків, жінок та дітей. Кількість дворів у селі до Голодомору становила 1630, після – близько 1580.
З огляду на невиконання плану хлібозаготівельної кампанії, с. Зеленьки було занесено на «чорну дошку». Це означало повну ізоляцію села, припинення підвозу товарів, припинення кооперативної і державної торгівлі, заборону торгівлі як для колгоспів і колгоспників, так і для одноосібників. А коли і це все не допомогло у справі активізації хлібозаготівель, восени 1932 року в село Зеленьки з села Миронівка приїхала «червона бригада» у складі 20 чоловік. З її приїздом обшуки набрали нової сили і жорстокості. Забирали все їстівне, а також речі, які можна було б обміняти на продукти: одяг, вишиті жіночі хустки, рушники…
Голодомор практично завершився після отримання нового врожаю – восени 1933 року. Проте він ще збирав свою «данину» і в 1934 році. Від дистрофії, анемії, інших хвороб, викликаних голодом, ще мерли люди, в основному діти.
В селі є декілька місць масового поховання, куди звозили тіла вбитих голодом. Ховали в одній ямі по 50-100 осіб. На сільських кладовищах жителями села встановлено пам’ятні знаки – масивні хрести та насипано кургани. У центрі села встановлено пам’ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років.
Перед Вами координати одного з місць масового поховання. А також фото пам’ятника жертвам Голодомору 1932–1933 років, встановленого в центрі села.
