Населення села Дударі Миронівського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
До голоду 1932-1933 рр. в селі був створений колгосп «Молодецьке» (голова колгоспу Симоненко, голова сільради Мартиненко). Активісти села забирали у селян все з домівок, з погребів, з хлівів. Допомагали людям вижити голова с/р та голова колгоспу, але врятувати багатьох у них не було змоги. З 200 дворів, де проживало біля 900 чоловік, після голоду залишилося близько 140 дворів та 600 жителів. Померло в голод 1932-1933 рр. близько 300 осіб. Вдалось встановити імена лише 18 померлих, серед них 11 дітей.
В селі були випадки канібалізму. По селу їздила підвода, яка звозила померлих на кладовище, де їх ховали в одній ямі.
На місці масового поховання (сільський цвинтар) у 2007 р. встановлено металевий Пам’ятний хрест. Встановив Крохмаль І.М.