Населення села Ємчиха Миронівського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
В роки Голодомору село входило до Богуславського району. До Голодомору 1932-1933 років кількість дворів у селі, де був створений колгосп ім. Шевченка, становила близько 425, після 1933 року значно зменшилась. Початком колективізації в селі стало руйнування церкви у 1929 році. Потім сільські активісти відбирали у населення продукти харчування, збіжжя, худобу, залишали жителів села без засобів на проживання. Розкуркулено було 5 сімей, в тому числі Безверхого Макара Вікторовича.
Зі спогадів жителів села, які пережили голод, в роки Голодомору помер 221 житель, в т.ч.
67 дітей. Прізвища вдалось встановити лише 31 особи, серед них 7 дітей.
На місці масового поховання (сільський цвинтар) у 2008 р. встановлено Пам’ятний хрест, виготовлений на кошти Миронівського ЗВКК.