Населення села Козин Миронівського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
В роки Голодомору село належало до Богуславського району. До Голодомору в селі було 2 колгоспи: ім. Фрунзе (голова колгоспу Й.Л. Коломієць) та ім. Димитрова (В.Ф. Яблунівський).
У тих, хто не хотів іти в колгосп, забирали землю, худобу, реманент, виселяли з хатів. Розкуркулено було
10 осіб: Жигайла Н.П., Жигайла М. П., Сушка Д.Т., Тимошенка Максима, сім’ї: Жабенків, Іваненків, Грохів,
Гушлів.
Найактивніше здійснювали нелюдську політику більшовицької партії на селі комуністи і комсомодльці
Дзюба Сидір, Білоус І.П., Малуша Йосип, Олійник Ничипір, Бесараб М.Д., Покошований Онисим. Вони ходили по 3-6 осіб по хатах і одноосібників, і колгоспників, вигрібаючи все, що знаходили. Зерно, худобу,
реманент забирали в колгосп, залишаючи сім’ю помирати з голоду.
Тих, хто чинив опір, віддавали під суд. Так, до 3 р. позбавлення волі у 1930 р. був засуджений Фесенко
М.О., 1886 р.н. , а в 1931 р. одноосібник Найда А..П., 1877 р.н., одержав 5 р. заслання.
Багато людей врятувалось завдяки тому, що працювали на будівництві залізничної колії на Канів і там їх годували. Хто зумів сховати хоч трохи зерна, то ті якось вижили. В кого був одяг, рушники, рядна,
прикраси – ті їздили в міста і міняли на продукти або ж продавали, а на виручені кошти купували харчі.
Зі спогадів жителів села, що постраждали від Голодомору 1932-1933 рр., а їх нині проживає тут 100 чоловік, вимерло в селі близько 200 осіб. Вдалось встановити імена лише 63 осіб, з них 17 дітей.
На місці масового поховання жертв Голодомору у 2007 р. встановлено Пам’ятний хрест. Встановив Зоря Ю.М.