Населення села Тулинці Миронівського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
1929 року в селі, що входило до Ржищівського району налічувало 417 дворів, був створений колгосп «Українець» (голова колгоспу Середенко, голова сільради Чупис). Почалась примусова колективізація, за спротив якій на 3 роки був позбавлений волі житель села Лизогуб Т.В., 1901 р.н. До жителів застосовувались репресивні заходи, в людей відбирали все з господарства: продукти харчування, худобу.
У Книзі «Український хліб на експорт: 1932 – 1933» – К. ПП Сергійчик М.І., 2006, є довідка про райони, що мають випадки недоїдання. Серед населених пунктів по Ржищівському р-ну є с.Тулинці – 47.
Зі спогадів старожилів – свідків Голодомору, померло від голоду близько 700 осіб.
Встановлено імена лише 67 осіб, з них 23 дітей. По селу їздила підвода, що збирала померлих від голоду. Ховали на цвинтарі у великій ямі.
На місці масових поховань ( сільське кладовище) у 1993 році встановлено кам’яну стелу «Жертвам Голодомору 1933» коштом Тулинської сільської ради та колгоспу імені Гагаріна.