Населення села Миролюбівка (в 1932 році два села – Кіловка та Лозовики) Попільнянського району Житомирської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
У ході підготовки збиральної та сінозбиральної кампанії та обробки цукрових буряків у Попільнянському районі в липні 1932 р. колгоспники були незадоволені своїм становищем та умовами праці. Доповідали агенти НКВС: “…с. Койловка (Кіловка, нині в складі села Миролюбівка) член радгоспу біднячка Клименко Христя в присутності Вершиленка С. висловилась: “Ми працюємо на буряках, як раби, а хліба нам дають по 100 грам. Якщо не збільшать порцію хліба, то на роботу не вийдемо”.
Жертв Голодомору 1932-1933 років хоронили на відстані 1,3 км на захід від сільської ради в районі старого кладовища. Кількість осіб, що померли в населених пунктах Кіловка та Лозовики (нині с. Миролюбівка) невідома. За спогадами очевидців, померлих від голоду в 1932-33 роках орієнтовно 350 осіб. Прізвища 49 осіб встановлено. Про високу смертність в селі говорять такі дані: в сім’ї Городюка Івана померло від голоду семеро дітей, в сім’ї Олексієнків – восьмеро дітей, в сім’ї Лівшунів – п’ять осіб.
Дане місце поховання жертв Голодомору колишнього села Кіловка (в 1962 році ввійшло до складу села Миролюбівка).