Населення села Потік Миронівського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
Перше колективне господарство з назвою «Молоде село» виникло в Потоці ще у 1922 році. В ході колективізації таких колгоспів було уже аж чотири: «Червоний Жовтень», ім. Кагановича, «Червона зірка», ім. 1 -го Травня.
Майно новостворюваних колгоспів поповнювалось за рахунок узаконеного грабунку заможних селян,
яких за кілька місяців розкуркулили 19 сімей.
За відкритий спротив примусу і сваволі сільської влади були засуджені до позбавлення волі чи заслання терміном на 3 роки в 1930 році – одноосібники Маринка Л.Д. та Пилипко М.М., в 1931 р. – розкуркулений у
1930 році 28-річний заможний селянин Сулима Д.Д., а в 1933 році – Кувика І.Н.
Виконання нездійсненного “пляну” сілське і колгоспне керівництво за таємними вказівками вищих державних і партійних інстанцій почало за рахунок повного пограбування своїх односельців руками партійно-комсомольського і комнезамівського активу. Яскраві підтвердження цьому є у свідченннях тих, хто пережив голод, зокрема у книзі Р.Г. Нестерова «Трагічні роки на Миронівщині».
Під час штучно створеного голоду в селі померло близько 1500 осіб. Вдалося встановити імена лише 125 із замучених голодом, з них 28 дітей.
На місці масового поховання, що знаходиться на цвинтарі, у 2003 році громада села насипала курган, де встановили хрест.
