Населення села Микитяни Миронівського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні – померла 261 людина. Вдалося встановити імена лише 31 особи.
В роки Голодомору належало до Богуславського району. В селі був колгосп “Зерно”. Перед великим голодом з села викачували зерно всіма можливими способами. В тому числі і через пресу. Ось що писали в № 3 від 5 січня 1932 р. місцева газета «Шлях колгоспника»:
«Про перебіг хлібозаготівлі в колгоспному секторі району ».
Постанова правління РКС з 2/1 – 32 р.
Зобов’язати управи колгоспів виправити перегини у розподілі натуральної частини прибутків в колгоспах з тим, щоб повернути хліб, що його роздано понад норми, на рахунок виконання пляну хлібозаготівлі,
розгорнувши навколо цього велику політично-масову роботу. Одночасно під гаслом – жодного центнера
хліба приватникові, – розгорнути роботу за здачу колгоспами та колгоспниками державі всіх своїх зайвин
хліба.
За покладання на самоплив, небажання організувати хлібозаготівлі, за мляві темпи виконання пляну, за
бездіяльність оголосити сувору догану з попередженням всьому складу правління колгоспу с. Микитяни
«Зерно».
На цвинтарі є місце масового поховання жертв Голодомору, де в квітні 1965 року Петро Трохимович Коритник з дружиною встановили двохметровий бетонний обеліск з залізним хрестом.
