Населення села Чупира Білоцерківського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
За спогадами свідків, в ході колективізації в селі розкуркулили і вислали в Сибір 100 чоловік. Розкуркулювали, а потім викачували хліб такі активісти села: Каплинський Олександр, Терещенко Микита, Ходаківський Дмитро, Гулок (прізьвисько) Михасько, Техтей Леонтій.
За підрахунками, що взяті із клірових відомостей церковних книг і збереглись в архівах Києва, в селі Чупира проживало в 1932 році більше 2000 чоловік. В роки Голодомору померло від 300 до 500 чоловік. Записи померлих в сільській раді не збереглися.
Місце масового поховання знаходиться на цвинтарі. В 1993 році на тому місці встановлено Пам’ятний хрест.
Документи