Населення села Йосипівка Білоцерківського району Київської області постраждало від Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
У 1930 році в селі був створений колгосп ім. Шевченка. В селі було розкуркулено 42 заможні селянські родини: Торбенко Г.Я., Гуменна Т.І., Якименко Т.А., Юрченко Я.Й., Дідик І.П. та ін. За опір при спробі розкуркулення були заарештовані та вивезені чоловік і жінка, про яких очевидці лише згадали вуличне прізвисько Керинські. 13 їхніх дітей залишились бездоглядними і, щоб вижити, пішли красти по чужих городах. Потім люди заманили їх у комору, накидали бур’яну і налили розсолу, щоб ті швидше померли.
За свідченнями очевидців, в роки Голодомору померло більше 400 жителів села.
На місці масового поховання у 2001 році встановлено Пам’ятний хрест.