Місце запису: с. Хвилівка, Ніжинський району Чернігівської області
Дата запису: 25 серпня 2003 року
Хто записав: Куць Олег
Респондент: Марія Іванівна, 1919 р.н., народилася в селі Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932–1933 роках або у 1946–1947 роках?
У 1933 я поступала у техніку. Так, голод був. Я сама з Вертіївки Ніжинського району. Село здорове. Так, голодували і вмирали ті, у кого то пастухи, то сім’я недорозуміла. Йдеш було по вулиці, дивися – людина прошла, впала і вмерла. Були і пухлі. Батька в мене не було. Сім’я була здорова, а ми жили як заможні у 33-му, того шо дід у церкві трохи був. Дід був жаднуватий. У 30-му году він записався в колгосп, поробив, і він узяв виписався. Поробив вісім днів: «поїду і все проп’ю». Вечором коняка його притягла і він задохся від рвоти.
У нас усе осталося. Голод був, того шо був неврожай, не тому, шо позабирали. Так, розкуркулювали тих, хто не пішов у колгосп, вони ховали хліб. Я думаю, шо не спеціально зробили голодовку.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала врожай влада?
Причина голоду – це неврожай. Був неврожай і ситуація з колгоспами. Куркулів забрали. Вони хліб поховали, державі не здавали. У держави було мало хліба – і це причина голоду.
Так відбирали вирощене в полі, городі чи ні?
Ні, ні, ні, цього не відбирали. Я ж кажу, забирали в тих, хто йшов проти власті. Тож у тих багатих, шо не хотіли в колгосп, у тих забирали, приходили, забирали. Ну шоб із оружиєм ходили – цього не було.
А тих хто відбирав, хто це робив?
Ну хто робив. Так як на сільраду, як їх назвать можна. Така агітбригада, котра агітувала, ну, може, і члени партії і активісти. У каждій сільраді був план: ось стільки в колгосп записать і на каждого було накладено шо треба здать. Хто ховав, у того шукали, забирали, а хто добровольно здавав, у того не забирали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Я не помню. А тих, хто ішов проти власті, забирали і висилали. У Талалаївці є вчителька, так і батька, і брата вислали. Хто ішов проти влади, тих висилали.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ні. Були і вони при зброї, бо і на них нападали.
Як люди боронилися?
Ніхто не боронився, людей же не били кийками.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали. Ну, ті, хто в колгоспах був, їм давали. А куркулі ховали, закопували. Ходили до них, забирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Як шукали. У нас їх не було, я не бачила. Шомполами чи чим там. Хто в школі робив активістом був.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали, аякже. У колгоспах їжу давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Ні, не брали цього. Я не чула цього.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Закон «п’ять колосків». Об’їзчик був. Люди ішли, кого об’їзчик поймає, того почали судить. Отут, у Хвилівці, казали, одну на п’ять років засудили. Ну я тоді ще тут не робила.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні. Шоб додому брав шо-небудь, ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожа були. Колгосні поля – об’їзчик, а колгоспні комори – сторожа були.
Чи хотіли люди добровільно йти в колгосп?
Багато хотіло, а багато і сопротівлялось. Ось у нас дід хотів, але побачив, шо надо робить і виписався.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Ні, не змушували. Ходили агітували і люди соглашалися.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде її не ховали. Її не забирали. Хто согласився пійти, так здали коней, і плуги, вози. А корів так не забирали.
Коли почали люди помирати з голоду?
В 33-му, коли почалася голодовка. В 33-му було багато. У нас у Вертіївці мерли. Ті люди, котрі робили, не один не вмер. Оце повмирали такі, шо овечок пасли, корів наймалися пасти, бідняки самі настоящі, безхазяйственні.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Були такі сироти. Організовували для них ясла при колгоспах.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто не голодував, хто робив – той і не голодував.
Хто зумів вижити?
Той, хто вміло вів своє хазяйство, трудився у колгосп, не йшов проти власті, не сачкував.
Чи допомагали люди один одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Да, ділилися. Люди бідненькі приходили, і люди у кого було шо, то помагали.
Які засоби вживали до виживання?
Я вже не помню.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Да, родня один одному допомагала.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ми такого не їли. У 33-му було всього. У 33-му откопали яму і крохмаль. У 47-му і клевер сушили і макуху їли.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Листя ми з дерев не брали, а траву брали.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Таких не було.
Чи був голод у містах?
Да, і в місті було трудно, бо студентам давали по 100 грам хліба, і баланду варили.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Ні, я не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Шо людоїди, ні не чула я такого.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили люди. Ось у нас, наприклад, Вариньові, Кулиничі померли – оце такі, шо ото овечок пасли, а ті й наймали корів пасти. Так сусіди збирали. Люди не валялися, ніхто не їв – це брехня.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ніхто їм не платив.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминали, ну це вже скільки часу пройшло.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Нєа. Не споминали, бо це був голод. Це вже тепер видумали цей голод. Того голоду тоді не споминали.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
У нас церкви немає. Є у Крапивні церква, в Талалаївці. Московського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Були, а тепер немає.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Знаю, бо у самої в Торгсин сережки полетіли. Поки дойшла, то вкрали.