Місце запису: с. Переселенці, Миколаївський р-н., Одеська обл.
Дата запису: 08.07.2008 р.
Хто записав: Петрова Наталія Олександрівна, Коршак Ярослав Миколайович.
Респондент: Жукова Марія Іванівна, 1926 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Переселенці Миколаївського району Одеської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
Мені було 6 год. Голод був, ще сильний . Я ще трошки помню.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Ходили до Голодомору. Ходили по хатах з цими шпичками, кругом провіряли, де люди сховали зерно. Прям кругом довбали шпичками.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Це були бригади.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусідів про приховання зерна?
Я знаю, мені було тоді 6 років, а зараз 82 роки. Шо я, можу все помнити.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?
А, хто там мав ті документи, собиралися ці бідніші і багатших розкуркулювали, приходили і забирали всьо, даже сито, яким просівали муку. Щоб мати не викинула це сито на кришу, то й його б точно забрали б з собою ці бригади.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, виселення, арешти?
Мого братика судили за то, що він зірвав колосків, та й судили і дали 5 год. Там в тюрмі він і помер. За відро колосків. Ось таке було.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Нє, без нічого ходили по хатам. Безвластія було.
Як люди боронилися?
Ніхто не боронився. Люди боялися, щоб їх не вислали кудись.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна було, я помню, лежала больна на печі, прийшла бригада, взяла мене за ноги і кинула на землю, піді мною шукали, потім подушки і деякі кращі речі забрали і пішли.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Ну, по п’ять, по шість приходили. Тут бригади ходили з цього ж села і всьо в людей забирали.
Де можна було заховати продукти харчування?
Нє, не можна було сховати, цім штовпом залізним шукали, що ніде не сховаєш нічого.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Де була більш краща одежа шерстяна, чи ще якась хороша, то й забирали даже й одежу.
Що таке закон про «п ‘ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Нє, цього я не знаю.
Чи дозволяли у полі збирати колоски, залишки городини?
Не, хто збирав би ті колоски, всі боялися, щоб їх не вислали.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Був такий обходчик, він обходив всьо поле, щоб ніхто нічого не вкрав з поля.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніхто, нічого не ховав, самі віддавали або прямо всьо забирали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Прямо дньом ходили, в ночі не видно же нічого.
Скільки разів приходили до хати?
Не знаю, багато разів приходили, приходили через тиждень чи менше.
Коли почали люди помирати з голоду?
В 1933 році помирали, що страшне. Коло мене була хата, там жила одна родина, і там всі померли з голоду.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
А хто ними опікувався, хто їх забере, вмирали в хатах, аж через димар було чути вонь, тоді приходила бригада і хоронили.
Хто не голодував у селі і чому?
Ті, що забирали зерно. Ці бригади, що ходили .
Хто зумів вижити?
Ми, наприклад, мишоловки шукали. Миші наносять мушій, ми приносим мушій і на жорна жорнували, також їли виноградне листя.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Як вони поможуть, вони тоже як ми голодували. Ті, які були поживіші, їздили в западне по картошку.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Нічого ніхто не помагав. Такий час був дуже важкий.
Що споживали в їжу з рослин, ягід коріння?
Виноградне листя варили, ягід тоді не було, і садків таких, як щас тоже не було.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Хто їздив, хто тоді мав гроші, ні в кого не було грошей.
Чи був голод у містах?
Я не знаю за город, в нас не було грошей їздити в город, так що за город не скажу.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Багато людей помирало. Старі не дуже помирали, більш діти помирали.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Чула, що відкопували мертвеців, варили і їли. А що робити.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Вивозили на кладбіще, в ями не вивозили.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
В церкві надо було давати гроші і що-небудь поставити. Тоді й церкви закривали.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?
Ніяких хрестів немає, там вже давно скот ходить.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям , онукам, сусідам?
А хто їм каже. Я дітям не мала коли розповідати, я, коли родила дитину, і навіть місяць не була в отпуску. В мене один син помер, а другий живий, щас в Одесі.
Кого Ви вважаєте виним у загибелі багатьох людей?
А, що я знаю, я нічого не знаю.
Чи ви знаєте, що таке “Торгсін”?
Нє.