Місце запису: с. Миколаївка, Миколаївський р-н., Одеська обл.
Дата запису: 04.07.2008 р.
Хто записав: Петрова Наталія Олександрівна, Луговська Людмила Сергіївна;
Респондент: Перевізнюк Валентина Андріївна, 1927 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Миколаївка Миколаївського району Одеської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
Пам’ятаю.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала врожай влада?
Хто це таке робив? Я не помню, батьки щось говорили про Сталіна, може, й він. Я точно не скажу.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Ніхто не відбирав, того шо не було нічого. Мама розказувала, що на степу була скирта, і люди ходили аж там ховали пшеничку.
У нас не брали нічого, бо було сім дітей та й не було шо брати. Я тільки пам’ятаю, шо ми малі сиділи і плакали, шо хочемо їсти. Тато ходив на гарман та й збирав пшеничку, принесе додому, мама потре і пожаре, або зваре нам. Це я пам’ятаю.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Ні, не доносили на сусідів, село було мале, 30 чоловік, ніхто ні на кого не доносив.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Я цього не пам’ятаю.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не було, а може я не пам’ятаю, мені тоді було п’ять років, маленька була, на це увагу не звертала.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Що ховати, як нічого не було.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не знаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Бачила двох дядьків, а хто вони такі я не знаю, мала була не питала маму.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ну люди ховали на степу в скирді.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Щось давали людям, працювали на трудодні, але зарплату давали раз на рік, це було пів мішка зерна.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Одяг не забирали, у нас були навіть новенькі платтячка, мама нам одягала, худобу забирали.
Що таке закон про «п ’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Так чула, це був час, коли боялися збирати зерно з полів, бо за кілька колосків садили до в’язниці. Люди не мали права навіть залишки зерна збирати.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Не охороняли.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Так йшли, а куди було йти працювати, я всього не пам’ятаю.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Не пам’ятаю.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Я не знаю, у нас не було худоби.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
У нас не забирали.
Коли почали люди помирати з голоду?
Точно не пам’ятаю, але в нас в Кошарах помер тільки один старий чоловік, не знаю від чого: від голоду, чи від старості.
Хто не голодував у селі і чому?
Не знаю.
Хто зумів вижити?
Виживав, хто як міг.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися
продуктами?
Один одному не допомагали, бо всі голодували, не було чим допомогти.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Навіть родичі не могли нічим допомогти.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ягід не було, коріння не їли, тому, що ходили на гарман зерно збирали.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Дядько мій ходив на полювання, вбивав зайців.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Ніколи не ходили, всі були бідні, не було, що міняти.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
В селі помер тільки один чоловік, але не відомо від чого старості чи голоду.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні, не відомі.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Не знаю, мабуть, родичі на кладовищі хоронили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронения людей від голоду?
Не знаю.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Не знаю, всі з Кошар попереходили в Миколаївку, та й мабуть ніхто не поминає. Нема села, нема кому поминати.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Звісно є, аж дві. Одна Московського патріархату, а інша Київського. До церкви я зараз не ходжу, але раніше ходила.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Не пам’ятаю, мені було п ять років.